Борис Джонсон вразив Львів презентацією своїх мемуарів «Кайданів нема»
На престижному Lviv BookForum відбулася яскрава подія – презентація українського видання книги колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона під назвою «Кайданів нема». Цей захід зібрав поціновувачів історії та політики у Львівському палаці мистецтв, і подарував присутнім шанс дізнатися про прем’єрський період Джонсона з першоджерела.
Подія, що зібрала істориків і шанувальників політичних мемуарів
Презентація відбулася 11 вересня за модерації Володимира В’ятровича – відомого історика, публіциста і народного депутата України. Під час зустрічі Джонсон розповідав про свою мотивацію до написання книги і поділився особистими переживаннями:
«Вінстон Черчилль колись зауважив, що історія прихильно ставиться до тих, хто її вписує власноруч. Три роки на посаді прем’єра супроводжувалися складними викликами і неоднозначними рішеннями. Про мене говорили багато, не завжди приємного. Тому важливо було пояснити, що відбувалося насправді та чому я приймав ті чи інші рішення.»
Україна у фокусі: від 2014 року до сьогодення
У своїй книзі Джонсон неодноразово повертається до теми війни в Україні, що триває вже понад десять років. Він нагадує західній аудиторії про початок агресії, а також про власні враження від перших візитів до Києва:
- «У 2014 році, ставши міністром закордонних справ, я відвідав Київ. Мене вразило це гарне, живе місто з його золотими куполами і неймовірною енергією.»
- «Я бачив, що українці налаштовані боротися і не зломитися під тиском нападу.»
- «Зараз їхній опір – це символ сили, який надихає і у Великій Британії, і в усьому світі.»
Він також підкреслив, що підтримка України на Заході варто посилити, оскільки допомога надходить уповільнено, незважаючи на очевидну важливість цієї підтримки.
Головні меседжі щодо майбутнього і ролі Заходу
За словами Бориса Джонсона, ключова задача західних країн – чітко донести Кремлю, що ціна продовження війни в Україні буде вищою за всі очікування. Він закликав:
- Надавати Україні необхідні технології для захисту від ракетних обстрілів.
- Тиснути на Росію санкціями та замороженими активами.
- Підтримувати українську свободу й територіальну цілісність.
При цьому Джонсон вірить, що «Путіну не вдасться зламати дух українців, і мій другий розділ книги це яскраво доводить».
Особливі слова про українських видавців і книжкову індустрію
Крім політичних тем, прем’єр високо оцінив незламність українських видавництв, що продовжують працювати навіть попри постійні удари російської армії по друкарнях та складах. Борис Джонсон розповів, як знайшов український примірник своєї книги на автозаправці поблизу фронту в Запорізькій області, що стало для нього важливим символом мужності й стійкості.
Посилання на подію підтверджує Львівська обласна рада, підкреслюючи важливість культурних та політичних заходів, які підсилюють міжнародну підтримку України.
Фото: Львівська обласна рада
Цікаво, як презентація Джонсона в Львові може підвищити обізнаність західних країн про Україну. Його слова про підтримку та стійкість українців можуть надихнути більше людей приєднатися до допомоги. Це може допомогти нам отримати більше технологій для захисту та посилити санкції проти Росії. Лише через такі культурні заходи ми можемо сподіватися на реальні зміни на користь України.
Презентація Джонсона у Львові — це шанс для звичайних людей побачити, як міжнародна підтримка України може вплинути на нашу ситуацію. Якщо його слова дійсно надихнуть інші країни на більшу допомогу, це може призвести до покращення нашої безпеки. Підтримка з Заходу — це не лише технології, а й моральна підтримка для всіх нас, хто кожного дня бореться за свободу.
А який саме реакція присутніх на презентації книги Джонсона була? Чи можливо є якісь відгуки його слів про українців та підтримку, про що він говорив, особливо на фоні війни? Було б цікаво дізнатися, як сприйняли його меседжі стосовно технологій для захисту України і санкцій проти Росії.
А як саме Борис Джонсон пояснював свої рішення під час прем’єрства? Чи згадував він про якісь конкретні моменти, які йому важко було прийняти? Було б цікаво дізнатися, чи вважає він, що зміг донести до громадськості свою правду про події того часу, особливо в контексті війни в Україні.