Україна отримає додаткову фінансову допомогу у розмірі 70 мільярдів євро від європейських партнерів у рамках НАТО.
НАТО оголосило про запуск масштабної ініціативи Drone Edge, яка має бюджет у 40 мільярдів доларів і спрямована на протидію безпілотним літальним апаратам. Крім того, Альянс створює коаліції для закупівель та розгортає виробництво американської зброї безпосередньо на території Європи. Заявлено, що вже за підсумками 2025–2026 років європейські держави-члени НАТО разом із Канадою збільшать військові витрати на 258 мільярдів доларів. Серед планів союзників — закупівля до п’яти розвідувальних безпілотників великої дальності MQ-4C Triton, вироблених американською компанією Northrop Grumman.
Європейський Союз у рамках оборонної програми SAFE уже уклав 10 договорів на суму 100 мільярдів євро. При цьому 65% комплектуючих має виготовлятися безпосередньо в країнах ЄС. У наступному довгостроковому бюджеті ЄС передбачено виділення 131 мільярда євро на розвиток військового потенціалу та ще 17 мільярдів євро на підтримку військової мобільності.
Президент України у своєму виступі акцентував увагу на тому, що система протиповітряної оборони країни перехоплює близько 90% дронів типу Shahed, які запускає Росія. Він підкреслив, що застосування Росією балістичних ракет є її останньою значущою перевагою та закликав партнерів якнайшвидше підтримати розробку антибалістичної програми на європейському рівні. «Це не може чекати до 2030 року», — наголосив глава держави.
У межах дипломатичних контактів відбулась зустріч із прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, де сторони обговорили захист України від російських ракетних атак, постачання ракет для системи ППО та посилення співпраці у сфері оборони. Також підписано двосторонню угоду про співпрацю у галузі безпілотних технологій із прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом та аналогічний документ досягнуто з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном. Окрім того, відбулась зустріч із президентом Фінляндії Александером Стуббом, який заявив: «Україна потребує НАТО так само, як і НАТО потребує України».
Щодо безпекової ситуації, у Києві завершено пошуково-рятувальні роботи у Подільському та Дарницькому районах після ударів; там зафіксовано 19 загиблих і 61 постраждалого. 7 липня у столиці оголошено День жалоби за жертвами. У місті Вишневе після російських авіаударів тривають пошукові роботи, зареєстровано дев’ять загиблих. Внаслідок атак пошкоджено п’ять вулиць, близько 200 будівель та 13 гектарів житлової забудови — це найбільші руйнування від початку війни. Також зазнав удару Шевченківський район Харкова, де внаслідок вибуху касетної авіабомби загинув один громадянин, а 21 особа отримала поранення, у тому числі п’ятеро дітей. На Херсонщині внаслідок обстрілів поранено вісім осіб.
У рамках антиросійських санкцій уряд запровадив обмеження проти постачальників обладнання для підприємств російського військово-промислового комплексу, які виготовляють компоненти для ракет, а також проти пропагандистів. Окрім того, санкції введено проти колишнього народного депутата Борислава Берези.
Політичні експерти відзначають, що колишній президент США Дональд Трамп віддає перевагу підтримувати переможців, тому Україні важливо досягати успіхів, щоб розраховувати на подальшу зовнішню підтримку. Військові оглядачі прогнозують, що активна фаза війни між Росією та Україною може завершитися ще цього року. Одним із стратегічних завдань для України є розірвати російські логістичні шляхи, що проходять через тимчасово окупований Крим і забезпечують угруповання військ «Дніпро». Українцям, які проживають у Криму, рекомендовано бути готовими до наслідків ударів і розв’язання соціальних викликів, пов’язаних із війною. Водночас Польща готує низку ескалаційних заходів напередодні пам’ятних подій на Волині, що потенційно може загострити відносини між Києвом і Варшавою.
