Боротьба творців: початкові враження від фестивалю-пітчингу Зеленського «Тисячовесна»

Український фестиваль-пітчинг «Тисячовесна»: перші враження та неочікувані виклики

Головна ідея будь-якого фільму — захопити глядача з першої ж миті, як казав Гічкок, фільм має починатися з вибуху. Антоніна не режисер-легенда, але ось вам українська інтерпретація «Самого вдома» — неабияк гострий старт події.

Нестандартні режисерські підходи і нові імена

Якщо попередній кадр налякав, є ще вагомі аргументи уваги. Відомі режисери оцінюють нові роботи колег, додаючи до фестивальної атмосфери трохи інтриги та несподіваності.

«Тисячовесна» — не просто пітчинг, це новий культурний формат

Від самого початку фестиваль-пітчинг «Тисячовесна» задумувався як динамічний культурний захід з амбітним бюджетом у 4 мільярди гривень на різноманітні проєкти. Назва, яку запропонував Володимир Зеленський, підкреслила державну підтримку та увагу до культурного фронту.

Неочікувано локація заходу обрана на заході України, тому ваша авторка наразі у Франківську, готуючись до розповіді про перші яскраві враження.

Що таке фестиваль-пітчинг?

«Тисячовесна» поєднує в собі формат звичного пітчингу та фестивалю з великою кількістю конкурсантів та експертів. Програми проходили одночасно у восьми залах — щодня від ранку до вечора, що робить захід масштабним і дещо хаотичним.

Цікаво, що навіть найбільшу секцію – кіно і серіали — доводилось розподіляти по п’яти залах, і часто ставало складно вибрати, що саме дивитися.

Щоденний марш між залами та непередбачуваний графік

• Пітчинг-майданчики оживлені протягом усього дня;
• Учасники не забували поїсти шаурми, круасанів та подихати кавою;
• Вечорами фестиваль доповнювали культурні події для натхнення й відпочинку.

Звиклі до традиційних пітчингів із чіткою структурою ми зіткнулися із зовсім іншою реальністю, де всі жанри та формати еклектично перемішані.

Категорії і проблеми експертної оцінки

Серед болючих тем відзначилася неоднорідність категорій. Наприклад, у одній залі одночасно оцінювали авторське кіно, дитячу анімацію та фільми для підлітків — це різні формати, які потребують унікальних підходів.

Проекти типу анімаційної стрічки Ірини Цілик «Червона зона», яка по-суті артхаус для дорослої аудиторії, значно відрізняються від комерційного анімаційного серіалу «Пес Патрон», який виходить прямо на YouTube та орієнтований на популярність і масові перегляди.

https://www.youtube.com/watch?v=GCnECurqYuk" style="width:100%; height:315px;

Окрема категорія — ігрові фільми та підліткове кіно, де дискусії про необхідність власного контенту лунали ще до фестивалю. Здавалось, що під цей жанр виділять більше ресурсів, але реальність виявилася іншою.

Змішування експертів і розкол аудиторії

Значною проблемою стали неоднорідні групи експертів на пітчингах ігрових фільмів і серіалів. Творці авторського, комерційного кіно та серіалів часто діють у паралельних світах із різними ціннісними орієнтирами.

Деякі дослідники сприймають успіх через призму бюджету й боксофісу, ігноруючи інші критерії, тоді як автори більш експериментального кіно зосереджуються на фестивальних нагородах і мистецькій цінності. Розбіжності між цими підходами створюють суттєві труднощі у узгодженій оцінці.

Це віддзеркалює загальну проблему українського кіновиробництва: комерційна й авторська сфери часто не розуміють одне одного і живуть у різних реальностях.

Приклади з практики: діалог критиків і виробників

1. Продюсерка Film.ua Анна Єлісєєва, що стоїть за хітами, такими як «Мавка. Лісова пісня», критикувала недоліки державної підтримки та нерозуміння креативної спільноти між собою.
2. Автори авторського кіно нарікали на небажання працювати з аудиторією, медіа та просуванню, що ускладнює вихід на широкі маси.
3. З іншого боку, виробники комерційного кіно іноді нехтують мистецькими критеріями, орієнтуючись лише на фінансовий успіх.

https://www.youtube.com/watch?v=r6G-WT-h5lg" style="width:100%; height:315px;

Особливі історії та гострі питання фестивалю

Постійні суперечки виникають щодо експертів, які одночасно є конкурсантами, та питань конфлікту інтересів. Наприклад, деякі продюсерки, що раніше працювали на російських телеканалах, викликали неоднозначну реакцію на пітчингу.

Також нерідко з’являються проєкти з минулого, які учасники намагаються відновити, сподіваючись на фінансування, хоч їхні попередні роботи поки що не виправдали сподівань.

Відомий режисер Ахтем Сеітаблаєв цьогоріч представив сиквел до свого попереднього фільму, і багатьох зацікавило, чи варто інвестувати в продовження, якість якого ще не визначена публікою.

https://www.youtube.com/watch?v=PfO5pmYFQUk" style="width:100%; height:315px;

Організація та атмосфера фестивалю

Попри виклики, організація «Тисячовесни» на високому рівні: все відбувається чітко, за розкладом, а модератори суворо дотримуються таймінгу, не дозволяючи затягувати виступи.

Локація зручна і комфортабельна, дозволяє легко пообідати, підзарядити гаджети і навіть розслабитися, що є справжнім порятунком після інтенсивних днів пітчингу.

Особливий день із президентом

Другого дня фестивалю завітав Володимир Зеленський, ініціатор події, який провів кілька виступів і поспілкувався з учасниками у невимушеній атмосфері. Це трохи збило графік, але додало заходу значущості.

Реакції на візит були різними — від захоплення до нервового дратування, однак для багатьох це була можливість поставити важливі запитання та відчути підтримку найвищого рівня.

Майбутнє «Тисячовесни»: нові виклики і можливості

Учасники та експерти визнають, що формат може стати унікальним майданчиком для перезавантаження культурної сцени — об’єднання творчих людей різних жанрів і напрямків у неформальній обстановці відкриває можливості для співпраці та взаєморозуміння.

Обговорення у колах кіновиробників, музикантів і театралів додає події динамічності і робить «Тисячовесну» стартовою точкою для нових, яскравих проєктів.

Незабаром можна очікувати подальші репортажі з фестивалю, зокрема про цікаві кінематографічні проєкти, освітні сесії та подальші культурні події.

До нових зустрічей і свіжих новин зі світу української культури!