«Показова підтримка»: як у соцмережах висвітлюють життя переселенців і біженців

Як у соцмережах розповідають про переселенців та біженців: факти, допомога і реалії

За період із січня по липень 2026 року було проаналізовано майже 8 тисяч публікацій у Facebook та Telegram, щоб зрозуміти, хто і як говорить про вразливі групи українців, які втратили свої домівки через війну. Результати показали: дискусія в соцмережах переважно формується не самими переселенцями чи біженцями, а особами та організаціями, які заявляють про їхню підтримку.

Основні факти, які варто знати

• У Facebook та Telegram теми, пов’язані з внутрішніми переселенцями, з’являються у 3,6 раза частіше, ніж ті, що стосуються біженців (5840 проти 1619 випадків).
• Допомога переселенцям стала провідною темою: понад 70% тексти Facebook та 62% у Telegram містили згадки про підтримку, тоді як про допомогу біженцям писали лише в 6,7% і 13,7% випадків відповідно.
• Найчастіше помічниками називалися державні та місцеві органи влади (3689 згадок), більше ніж міжнародні організації (1763) та приватні ініціативи (3108).
• Щодо біженців домінує допомога держав, де вони перебувають, з 756 згадками, що перевищує згадки про українську владу та приватні ініціативи.
• Емоційні оцінки про переселенців частіше зустрічаються у Facebook, а про біженців — у Telegram.
• Тема потенційної втрати допомоги активно обговорюється більше як загроза, а ніж як фактичний стан.
• Вкрай мало згадується користь, яку переселенці та біженці приносять громадам: лише 5% і 1,7% публікацій відповідно.

Хто такі переселенці і біженці? Контекст і реалії

Внаслідок війни, яка триває на території України, понад 10 мільйонів українців змушені були залишити свої домівки. Частина з них осіла за кордоном як біженці, інша половина залишилася всередині країни та отримала статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Наголошується, що в соціальних мережах їх образ формують здебільшого не вони самі, а представники влади, волонтери та іноземні партнери — підконтрольні чи профільні організації.

У цій статті «біженцями» назвемо громадян України за кордоном, незалежно від їхнього офіційного статусу, орієнтувавшись на потребу захисту та притулку. Водночас переселенці — внутрішньо переміщені особи з різноманітними правами та обов’язками.

Як відбувався аналіз і який інструментарій застосовували

Для дослідження була застосована система Semantrum, яка збирала повідомлення українською та російською мовами з двох найбільш популярних платформ — Facebook і Telegram. Загалом було опрацьовано понад 21 тисячу публікацій за перші сім місяців 2026 року з тими ключовими словами, що стосуються ВПО і біженців.

З них вибрали дві вибірки по 4000 постів із кожної платформи з високою статистичною надійністю. Далі 169 публікацій виключили через невідповідність тематиці. Остаточний масив, що лягав в основу аналізу, становив 7831 фокусний допис.

Обробка даних відбувалася за допомогою потужної мовної моделі Gemma 4 із 26 млрд параметрів та подальшою верифікацією аналітиками, щоб точніше описати результати й уникнути помилок у класифікації тем.

Що пишуть у соцмережах про переселенців і біженців

Питома вагомість теми переселенців у публікаціях у рази більша, ніж біженців. Водночас, оцінні судження — чи то позитивні, чи критичні — трапляються лише в обмеженій кількості текстів.

Загальна пропорція в соцмережах: у Facebook – 5 згадок переселенців на 1 про біженців, у Telegram – 2 на 1. Telegram частіше виступає джерелом новин про біженців з-за кордону, що і пояснює різницю у частоті згадок.

Публікацій, які одночасно говорять і про переселенців, і про біженців, порівняно мало – лише 372 із загальної кількості. Публікації з оцінками зустрічаються приблизно у 15% щодо переселенців і у 10% – про біженців. Facebook переважає за кількістю оцінних дописів по переселенцях, а Telegram – по біженцях.

Обговорення благ і викликів для громад

В темах, де йде мова про внесок переселенців у громади, де вони живуть, акценти роблять переважно на допомогу, принесену переселенцями:

1. У Facebook близько 6,7% публікацій розкривали позитивний вплив переселенців;
2. У Telegram — лише 3% таких дописів;
3. Обговорення «загроз» була менш поширеною і складала менше 2% у соцмережах.

Приклади регіональної дезінформації, як випадок із Чернівцями, де поширювали інформацію про передачу пустуючих квартир переселенцям, демонструють складність суспільної дискусії та вплив маніпуляцій на ставлення до ВПО.

Образ біженців у соцмережах та політичний контекст

Про біженців як потенційну загрозу написано близько 3,9% публікацій. Частина з них також торкається проблем трудових мігрантів і зміни правового статусу, особливо в країнах ЄС.

В публікаціях часто згадуються політичні та економічні обставини — наприклад, дискусії про припинення допомоги українським біженцям у Європі, а також ініціативи, повʼязані з поверненням до України та адаптацією за кордоном.

Є також інтересні історії про фінансову самодостатність частини біженців. За даними дослідження Центру економічної стратегії, до 50% українських біженців мають власний дохід через роботу чи бізнес за кордоном.

Яку допомогу отримують переселенці і біженці? Хто її надає

Під «допомогою» розуміються всі форми підтримки — від матеріальної до соціальної — які спрямовані на українців, вимушених залишити домівки. Це й субсидії, соцвиплати, житло, юридична підтримка й інше.

Про допомогу переселенцям говорять найчастіше, це домінуюча тема більшості публікацій — понад 70% у Facebook та 62% у Telegram. Для біженців ці цифри значно нижчі: 6,7% і 13,7% відповідно.

Матеріальна допомога — житло, субсидії, одноразова фінансова підтримка — складає приблизно третину згадок про допомогу у Facebook і Telegram. Основними ініціаторами таких повідомлень є місцева влада, громадські організації та медіа регіонального рівня.

У випадку біженців основні згадки про допомогу приходять від урядів країн перебування, частіше це транслюють у Telegram, де цю тему розглядають крізь призму міжнародної політики.

Хто і як допомагає? Ключові актори

У контексті внутрішніх переселенців лідирують згадки про державні структури та місцеві органи влади. Однак приватні та громадські ініціативи теж відіграють значну роль. Міжнародні організації відходять на третій план.

Варто пам’ятати, що доброчинні фонди часто працюють за підтримки великих міжнародних донорів, а органи влади можуть долучатися взаємодією до проєктів і спонсорувати в межах державних програм.

Щодо біженців, допомога від урядів країн перебування досить помітна і часто відображає політичні рішення та зміни, що впливають на їхній статус, житло і соціальний захист.

Так, наприклад, у Чехії та Польщі активно обговорюють різні нормативні ініціативи, які змінюють умови перебування та отримання допомоги українцями.

Політичне використання теми допомоги переселенцям і біженцям

Іноді теми підтримки ВПО та біженців використовують для власного іміджу політики чи окремих осіб. Приклади такого використання можна побачити у соцмережах, коли ініціативи йдуть з боку громадських організацій, пов’язаних із політичними силами, або від імені відомих активістів.

Так, згадки про відомого спортсмена Артема Чаплигіна нерідко пов’язані із політичною партією «Батьківщина» і подаються у форматі піару, де самі переселенці часто виглядають тлом для просування особистих чи політичних інтересів.

Це явище неодноразово фіксується в анонімних телеграм-каналах, де активіст виступає і як волонтер, і як публічна персона, що підтримує військових.

Ризики втрати допомоги: ризики і факти

Небезпека утрати соціальної підтримки в публікаціях згадується частіше як ймовірна загроза, ніж реальний факт. Загалом ризики обговорювалися в 8% хабарів, і фактичні втрати — в 4,6%.

При цьому ризикові питання найчастіше стосуються:

• адміністративних процедур — подачі заяв, підтвердження стану;
• критеріїв отримання допомоги — доходи сім’ї, терміни;
• житлових програм та компенсацій за зруйноване майно;
• верифікації пенсійних виплат, зокрема підтвердження, що людина не отримує пенсії з Росії.

Показово, що у соцмережах активну фазу мала дискусія та критика щодо припинення виплат пенсіям переселенцям, що були пов’язані із технічними та законодавчими нюансами.

У Telegram такі теми біженців перебували в інтенсивній увазі через зміну законодавства в країнах ЄС, міркування про продовження чи обмеження тимчасового захисту, нюанси з правами чоловіків призовного віку тощо.

Отже, поки переселенці стикаються передусім з бюрократичними викликами у збереженні допомоги всередині країни, біженці в Європі — з невиразністю та частими змінами міграційних правил та соціального захисту.

Рекомендації для журналістів і ЗМІ

• Варто більше уваги приділяти не тільки темі «допомоги», а й розкривати реальні історії самостійності переселенців і біженців — як вони створюють власні справи, беруть участь у житті громад.
• Потрібно заздалегідь інформувати про зміни в законодавстві, що стосуються прав на підтримку, щоб зменшити тривожність аудиторії під час новин про ці зміни.
• Матеріали про допомогу органів влади і відомих ініціатив слід уважно перевіряти на предмет політичного піару та балансувати такими словами самих переселенців та біженців.

Також особливо важливо донести голоси українців, які опинилися вимушено в нових умовах життя, даючи можливість їм самим розповісти про свій досвід — а не лише через призму офіційних повідомлень чи політичних акцій.