Чи зможе Європа стати цифрово незалежною від США та Китаю?
Європейський виклик: від залежності до суверенітету
Цьогоріч французький уряд заявив про намір замінити Zoom та інші американські платформи для відеоконференцій на власний, розроблений у Франції аналог. У Німеччині розробляють національну платформу штучного інтелекту. Компанії з обох країн також об’єднали зусилля для створення процесорів штучного інтелекту, які зможуть конкурувати зі США та Китаєм.
Ці кроки – лише початок у змаганні Європи за цифрову незалежність від світових лідерів. Без власних технологічних рішень лідери Європи побоюються раптових втрат доступу до критично важливих цифрових сервісів, як було після рішення Дональда Трампа обмежити іноземний доступ до штучного інтелекту Anthropic. Окрім безпекових ризиків, це призводить до втрат доходів від стрімко зростаючої індустрії.
Проте, за словами експертів і бізнесменів, наразі мало шансів, що Європа впорається з повною цифровою автономією в найближчому майбутньому.
Чи можлива цифрова автономія в повному обсязі?
Як каже Анн Ле Ано, французька міністерка штучного інтелекту та цифрових питань, «100% автономія у цифрових сервісах на сьогодні – нереальна мета». Водночас вона підкреслює необхідність визначити, від яких технологій Європа не хоче залежати.
Споживачі та підприємства Європи сильно покладаються на американські та китайські цифрові продукти – від соціальних мереж до національних систем безпеки і штучного інтелекту. Навіть великі корпорації, як Mercedes-Benz, розробляють частину своїх важливих технологій у Китаї. Європейські компанії зберігають дані в американських хмарних сервісах, незважаючи на сумніви щодо рівня захисту інформації.
Внутрішні ініціативи Європи
На континенті з’являються власні технологічні гравці. Наприклад, франко-швейцарський стартап Mistral A.I., що за три роки став національним чемпіоном штучного інтелекту та оцінили його у 14 мільярдів доларів. Засновники Mistral раніше працювали в Google і Meta.
Проблема полягає у відсутності в Європі культури ризикових інвестицій, подібної до Силіконової долини. Європейські стартапи часто змушені переїжджати в США, щоб отримати фінансування і масштабуватися.
Стратегічна небезпека залежності від чужих технологій
Європейські політики та бізнесмени починають усвідомлювати, що покладання на американські та китайські технології небезпечне – як з точки зору безпеки, так і економіки. Взаємовідносини з США та Китаєм загострюються, і ці держави дедалі активніше використовують технології як інструмент впливу.
Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, заявив, що «для Європи, а особливо Німеччини, необхідний технологічний суверенітет, хоч би частковий». Він підкреслює, що залежність використовується для політичного шантажу і тиску.
Останні приклади: Нідерланди оголосили про створення державних датацентрів для захисту сенситивної інформації від закордонних компаній, а Франція відмовилася від американського Palantir на користь національних рішень в сфері штучного інтелекту.
Підприємства та державний сектор в дії
- Австрійська компанія Dream пропонує системи безпеки на основі штучного інтелекту, які повністю функціонують в межах однієї країни, що особливо важливо для захисту секторів з конфіденційними даними, таких як охорона здоров’я.
- Французький уряд виділяє близько 5,3 мільярда доларів на закупівлю цифрових продуктів національного виробництва.
- Німеччина планує вкласти понад 20 мільярдів доларів у розвиток ключових технологій, включно зі штучним інтелектом і біотехнологіями, і вже співпрацює зutsche Telekom та SAP над національною платформою ІІ.
Виклики і сильні сторони європейських технологій
Німецькі експерти вважають, що країна має переваги у виробництві високотехнологічного обладнання, яке може стати потужним експортним продуктом. Антоніо Крюгер, керівник Німецького науково-дослідного центру штучного інтелекту, переконаний: «Є сфери, де Європа значно випереджає США та Китай за якістю та масштабом».
Крім цього, континент відомий у світі сильними науково-дослідними лабораторіями: спільна робота німецьких інститутів Фраунгофера та французької CEA над новітніми чіпами для штучного інтелекту є цьому прикладом.
Однак основна проблема – дефіцит капіталу для масштабування технологічних компаній. Навіть якщо Mistral вдалось залучити 1,5 мільярда доларів, це радше виняток, аніж правило.
Що потрібно для зміцнення цифрової автономії?
- Розвивати венчурний капітал і краще направляти наявні європейські заощадження на підтримку інноваційних стартапів.
- Визначити стратегічні сфери для досягнення часткової цифрової незалежності, що дозволить мінімізувати ризики несподіваних відключень та витоку даних.
- Будувати партнерства з американськими та китайськими технологічними гігантами, не намагаючись повністю від них відірватися.
Як підмітила Анна Буверо, голова комітету з генеративного штучного інтелекту, мрія з повної цифрової автономії хоча й нереальна, але можна віднайти баланс між співпрацею і суверенітетом. Це важливо як для безпеки, так і для економічного зростання.
Зрештою, як говорить Кристина Каффара, голова EuroStack Initiative Foundation, суть технологічного суверенітету полягає не лише в безпеці чи демократії:
«Це, перш за все, можливість отримувати вигоду від майбутніх технологій.»
