Кожне четверте журналістське розслідування в Україні за перші шість місяців 2026 року мало підтверджений вплив, — ІРРП

Чому лише кожне четверте журналістське розслідування в Україні має реальний вплив?

Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП) оприлюднив результати моніторингу, який вивчив ефективність журналістських розслідувань у першій половині 2026 року. За цей період було проаналізовано 469 матеріалів із 70 медіа, серед яких 19 – національні, а 51 – регіональні.

Документований вплив журналістики: що і як?

Щоразу більше журналістських розслідувань демонструють реакцію суспільства та інститутів. Згідно з моніторингом ІРРП:

• 122 із 469 публікацій (26%) отримали документовану реакцію або наслідок;
• 41 з них – мали конкретний, відчутний результат, як-от скасування договору чи звільнення посадовця;
• серед реакцій – службові перевірки, аудити, розслідування з боку правоохоронців та НАБУ.

Для порівняння, у першому півріччі 2025 року лише близько 10% розслідувань мали підтверджену реакцію, однак варто враховувати, що обсяг медіа та методологія пошуку змінилися.

Резонанс і практичний вплив – у чому відмінність?

Резонанс історій оцінювали за 12-бальною шкалою. Матеріали з документованим впливом отримали в середньому понад 6 балів, при цьому 67 матеріалів вирізняються високим рівнем обговорень.

Однак, за словами ІРРП, резонанс далеко не завжди означає практичний результат. Матеріали про війну, безпеку, а також російський вплив здобувають найвищий рівень уваги — близько 7,6 бала, проте зміни після них не завжди настільки ж масштабні.

Де більше впливових розслідувань: Київ чи регіони?

Із загальної кількості розслідувань 43,7% належить київським редакціям, на які припадає майже 60% усіх випадків документованого впливу. Особливості розподілу такі:

1. Київські медіа мають середній резонанс впливових матеріалів 7,22 при 4,21 у регіонах;
2. 112 із 124 національних та 68 із 100 міжнародних розслідувань створені саме у столиці;
3. регулярні локальні історії переважно публікують територіальні редакції.

Водночас ірп не рекомендує плутати меншу кількість помітних кейсів у регіонах з меншою ефективністю журналістів. Адже локальні зміни часто лишаються малопомітними поза межами області, навіть якщо вони мають велике значення для місцевої спільноти.

Тематичні напрями журналістських розслідувань

У першому півріччі 2026-го структуру розслідувань склали такі категорії:

• Публічні закупівлі, бюджет і державні гроші – 26,4% (124 матеріали);
• Доброчесність, корупція та статки посадовців – 83 матеріали;
• Місцева влада, земля і нерухомість – також 83 матеріали.

У цілому ці напрямки формують понад 60% усіх проаналізованих розслідувань. Окрім цього:

1. 62 матеріали стосувалися війни, окупації та національної безпеки;
2. 55 – теми російського впливу, санкцій і інформаційної війни.

Вражає, що хоча розслідування про закупівлі складають велику частку, лише 19,4% із них призводять до реальних змін, але там, де вплив є, він часто доволі значущий.

Моніторинг ІРРП: ключові моменти

Підводячи підсумки моніторингу, варто виділити такі факти:

• Кожне одинадцяте розслідування призводить до відчутної зміни – це близько 8,7% від усіх;
• Інституційна реакція у формі службових перевірок або розслідувань зафіксована у 85 матеріалах;
• Серед розслідувань із підтвердженим впливом, велика кількість має високий резонанс, але резонанс не завжди гарантує зміни.

Результати цього дослідження допомагають краще розуміти, як і чому журналістські розслідування працюють у реальному житті, та які перспективи вони відкривають для суспільства.

Джерело і детальніше з результатами моніторингу можна ознайомитися на сайті Інституту розвитку регіональної преси.