Футбол і мова: цінність правильних слів у коментарях. Частина 2
Подовження роздумів про культуру мовлення футбольних коментаторів і детальний розбір найтиповіших помилок, які трапляються у футбольній журналістиці.
Іменники: лексична точність має значення
Раніше в першій частині аналізувалися помилки, пов’язані з іменниками. Цього разу продовжимо тему, звернувши увагу на парні слова з точки зору точності їхнього вживання та змістового навантаження.
Задача чи завдання?
Пропонуємо приклади з футбольних коментарів:
- «Свою задачу-мінімум виконують»
- «Ставить задачу вийти в УПЛ»
- «Ставить задачу Бражку»
- «Якщо стояла задача»
- «Глобальні задачі не вирішують»
Декому може здатися, що у футболі все підпорядковано «задачам», як у математиці. Але насправді йдеться про завдання, які учасники гри мають виконати чи реалізувати. А от із «задачами» працюють в іншому сенсі — їх розв’язують, але не вирішують.
Статисти чи статистики?
Хвилинка уточнень:
Фраза «Це вже статисти-математики порахують…» звучить некоректно. Адже «статисти» — це актори масових сцен, які не мають мови. А ті, хто підраховує футбольні показники — це статистики. Наприклад, кількість голів чи проведених матчів.
Щодо чисел про економіку — про них піклується Державна служба статистики.
Дичина і дикунство: де різниця?
Іноді коментатори кажуть: «Це ж дичина, а не поведінка тренера». Варто знати, що у буквальному сенсі «дичина» — це дикі тварини, якого й полюють мисливці. Якщо мова про низьку культуру поведінки тренера, краще використати слово дикунство, що підкреслить грубість і невихованість.
Підбір чи добір — що каже мова?
Зі стримок футбольних репортажів:
- «Вірить у підбір гравців»
- «За підбором імен»
- «За підбором виконавців»
- «Обмежений підбір футболістів»
У неформальному мовленні часто чути «підбір», але це калька з російської та не відповідає літературній нормі української мови. Коректно вживати добір, коли говоримо про вибір із кількох варіантів кращого, як-то: «природний добір», «добірка творів», «добір цікавих фактів».
Віддієслівні іменники: борімося з кальками
В мові коментаторів часто виникає спокуса вживати слова із суфіксом –к-, наприклад: обводка, скидка, перепасовка, обробка, страховка, перевірка. Проте в українській мові для позначення процесу або дії варто надавати перевагу формам на –ання або дієсловам:
- Вдале обведення м’яча
- Скидання на партнера
- Перепасовування між гравцями
Так, термін «скидка» як спортивний пас зустрічається, але він є калькою і краще використовувати «скидання». Аналогічно:
- Оброблення тактичних дій замість «обробка»
- Страхування партнера замість «страховка»
- Перевірка ВАР замінюється дієсловом «перевіряє»
Правильний вибір слів для емоцій та описів
Посмішка і усмішка
Часто плутають ці два іменники. Посмішка — це вираз обличчя, який іноді передає іронію або сарказм. Усмішка ж — радше щира, тепла, позитивна.
Ось кілька прикладів, які краще звучать з усмішкою:
- «Щира усмішка не сходить з його обличчя»
- «Усмішка задоволення на обличчі»
- «Сьогодні команді усміхнулася фортуна»
Натомість посмішка пасуватиме до контекстів сарказму чи насмішки.
Сторона чи бік: вибираємо доречне
У спортивних сюжетах часто виникає вибір між «стороною» і «боком». Розглянемо кілька прикладів:
- «Зі сторони видно допомогу»
- «Ініціатива на стороні суперника»
- «М’яч полетів у сторону воріт»
Доцільніше уточнювати: якщо йдеться про напрямок руху або положення тіла — краще вживати бік. А коли мова про сторони угоди або домовленості між клубами — доречніше «сторони». Наприклад, «сторони узгодили умови контракту», але «гравець упав на лівий бік».
Типові помилки, пов’язані з кальками і рідкісні огріхи
Більша частина мовних помилок у спортивних коментарях пов’язана з калькуванням російських слів, коли підміняють українські варіанти їхніми тіньовими відповідниками. Це стосується не лише іменників, але й інших частин мови.
Ось найбільш помітні приклади невдалого копіювання:
- Вживання «в обличчі» замість «в особі» (наприклад, «В особі Ярмоленка ми маємо сильного лідера»)
- Калькування «у якості» замість «в ролі» чи «як» (коли мова про функції чи призначення)
Крім того, помилки іноді пов’язані з неправильним визначенням роду іменників чи наголосів — це трапляється рідше, але теж варто звертати увагу для збереження професійності мовлення.
Правильне наголошування
Повний розбір орфоепічних помилок у коментарях показує, що іноді наголос падає не туди, де потрібно. Це може спотворювати сприйняття слів і загальний рівень мовлення.
Фото: magnific.com



