Ремесло виготовлення клейкого рису у селищі Фу Тхионг офіційно визнане національною нематеріальною культурною спадщиною, що свідчить про його унікальність та значущість для місцевих традицій. Наразі у цьому регіоні понад 700 домогосподарств активно займаються виробництвом і збутом клейкого рису. Варто зазначити кілька важливих моментів щодо розвитку цієї галузі:
1. У 2016 році Фу Тхионг отримало статус традиційного ремісничого села, що підкреслило його історичну цінність і культурне надбання.
2. У 2019 році бренд «Клейкий рис Фу Тхионг» був офіційно зареєстрований, що додатково закріпило визнання цієї продукції на ринку.
Ці події свідчать про значний розвиток і популяризацію ремесла виготовлення клейкого рису в регіоні, а також про збереження та підтримку культурної спадщини місцевої громади.
Цікаво, а які саме методи або технології використовують у селищі Фу Тхионг для вирощування клейкого рису? Чи є якісь особливості у процесі, які роблять цей рис таким унікальним? 🐉