Сокрита небезпека: формування нового фронту гібридної війни в Північній Європі

Скандинавський фронт гібридної війни: приховані загрози Півночі Європи

У Балто-Скандинавському регіоні гостро відчуваються нові виклики, пов’язані з гібридними загрозами, що надходять передусім від Росії, Китаю та Ірану. Саме тут розгортається тихий, але небезпечний фронт сучасних конфліктів, який поєднує кібератаки, інформаційний тиск і дипломатичні провокації.

Гібридна війна на Півночі — хто і як створює загрози?

19 серпня 2026 року компанія Osavul, що спеціалізується на дослідженні штучного інтелекту і працює на базі відкритих джерел (OSINT), провела вебінар, присвячений гібридним загрозам у Скандинавії. До участі запросили провідних експертів у сфері міжнародної безпеки. Запис події можна подивитися за відповідним посиланням.

Хто виступав на заході?

• Андерс Немо Ст’єрнстрем — керівник відділу стратегічних комунікацій Шведського агентства психологічного захисту. Займається підтримкою України в Швеції вже понад п’ять років.
• Етьєн Сола — науковий співробітник Німецького фонду Маршалла, аналітичного центру зі штаб-квартирами у США та по всій Європі, учасник програми «Європа» у GMF.

Ключові вразливі місця регіону

Балто-Скандинавський простір — серед найвразливіших у світі щодо гібридних атак. Основні проблеми полягають у:

1. Нестабільній системі підводних інтернет-кабелів;
2. Активності тіньового російського флоту поблизу кордонів;
3. Постійних кібератаках на цифрову інфраструктуру країн регіону.

Ці чинники роблять держави Скандинавії та Балтії потенційно слабкими перед гібридними загрозами з боку ворогів. Експерти обговорили не лише ролі Росії, Китаю і Ірану, але й можливість ефективної реакції НАТО на ці виклики.

Як працюють основні гравці гібридної війни

Росія — найактивніший агресор у кіберпросторі. За інформацією SEPO (служби безпеки Швеції), Москва використовує широкий спектр тактик:

• DDoS-атаки, які викликають відмову в обслуговуванні;
• Розвідувальні операції, що включають вербування працівників у посольствах третіх країн;
• Інформаційні кампанії, спрямовані на послаблення довіри до уряду та дискредитацію країни серед союзників.

Нещодавно SEPO заявила про перехоплення російської операції, що мала на меті посіяти розбрат у шведському політикумі. Це лише верхівка айсберга російських спецоперацій.

Китай зосереджується переважно на цифровому шпигунстві та контролі над своїми громадянами за межами країни. В його гібридних діях немає такої відкритої агресії, як у Росії, але зусилля з моніторингу і тиску не менш серйозні.

Іран поки що грає менш помітну роль, але не варто ігнорувати його прагнення впливати на ситуацію в Європі через ідеологічні та політичні інтереси.

Що спільного у Росії, Китаю та Ірану?

Всі три держави утворюють своєрідну геополітичну вісі, яка має на меті підірвати та послабити “колективний Захід”. Проте між ними поки що бракує координації в методах і місцях дій, що ускладнює реалізацію спільних планів.

Підводні кабелі і безпека регіону

Особливо уразливою ланкою в комунікаціях є мережа підводних інтернет-кабелів, які проходять через Балтійське море. Саме ці кабелі є метою для російських диверсій, які можуть спричинити масштабні збої у роботі цифрових систем.

Крім того, постійні порушення повітряного простору Балтів безпілотниками та підкуп політичних еліт — інші засоби тиску Москви у регіоні.

Як відповідь НАТО та країни регіону реагують на загрози

Північноатлантичний альянс посилив патрулювання територіальних вод та посилив охорону критично важливої інфраструктури, але ці заходи поки що не знижують загальну вразливість країни-учасниці.

Скандинавський рецепт зміцнення безпеки

Андерс і Етьєн наголошують на важливості таких напрямків протидії:

• Підвищення прозорості та злагодженості державних комунікацій із громадянами;
• Експорт позитивного досвіду з цифрової безпеки, наприклад, винаходи естонських платформ X-Road і KSI;
• Впровадження комплексної моделі безпеки із залученням державного сектору, бізнесу та суспільства.

Завдяки цим механізмам країни можуть зміцнити власний цифровий і соціальний імунітет проти підривних операцій.

Складні виклики для НАТО і США

Як довго “п’ята стаття” НАТО буде ефективною в гібридній війні — питання залишається відкритим. Недостатня єдність серед союзників і деяка непередбачуваність американської політики створюють додаткові ризики.

Один із прикладів — розгляд можливості виведення американських військ із Центрально-Східної Європи у поєднанні з радикальними ідеями геополітичної переорієнтації щодо Гренландії, яка належить Данії.

Що означають такі процеси?

Вони підкреслюють необхідність розвитку нових стратегій та оновлення доктрин, щоб відповідати сучасним гібридним викликам і утримувати регіон у безпеці.