Як «Новини Донбасу» розслідували незаконне захоплення житла українців в окупованому Маріуполі

Як в окупованому Маріуполі масово «віджимають» житло українців: розслідування фактів та механізмів

Редакція «Новин Донбасу» провела ґрунтовне розслідування, присвячене проблемі «нічийного» або покинутого житла в окупованому Маріуполі. У фокусі опинилося понад 45 тисяч адрес – це масштабний перелік, який красномовно свідчить про системні спроби привласнення нерухомості українців. Редакторка медіа поділилась деталями роботи над цим складним і болючим матеріалом.

По слідах «безхазяйного» житла: від початку до масштабів

Тема «безхазяйного» житла не з’явилася раптово — редакція відстежує її зміни із 2023 року, коли окупаційні адміністрації вперше почали видавати списки квартир, що підлягають «віджиму». Для багатьох історія стала особистою, адже редакційна команда має знайомих з житлом на непідконтрольній території.

Спочатку було очевидно: Росія започаткувала системну кампанію з перепризначення української нерухомості. При цьому навіть квартири тих, хто залишився в місті, намагаються визнати «нічийними» та перереєструвати на нових власників.

Як зростала база даних та що вдалося встановити

Журналісти щомісяця моніторили перелік «нічийного» житла, уважно спостерігали за змінами правил перереєстрації і збирали свідчення тих, хто намагався врятувати своє майно. Ось що вдалося зібрати за час дослідження:

• Більше 45 000 адрес у списках «безхазяйного» житла в Маріуполі на момент старту розслідування;
• Приблизно 25 000 квартир та приватних будинків опинилися офіційно під загрозою вилучення — це близько 15% житлового фонду довоєнного Маріуполя;
• Число могло бути і більшим, оскільки велика частина будинків була зруйнована або демонтована.

Особисті історії, що відкрили двері до масштабного розслідування

Дослідження розпочалося з інтерв’ю двох жінок, одна з яких вдруге втратила житло через бойові дії, а інша — опинилася у пастці бюрократії: майно її чоловіка, який перебував у полоні, внесли до «нічийного» реєстру, хоч вона залишалась у Маріуполі. Ці свідчення наочно демонструють жорстокість системи, за якою Росія намагається переписати власність, заселяючи чужі квартири новими мешканцями.

Як окупаційна влада організовує «перереєстрацію»

Кампанія по привласненню житла йде дуже жорстко, з багатьма бюрократичними перепонами для власників нерухомості:

1. Українці змушені отримувати паспорти РФ;
2. Оформляти право власності у Росреєстрі;
3. Проходити складні формальності, у тому числі фільтраційні заходи на московських кордонах (аеропорт Шереметьєво);
4. Застарілі чи довірені документи перестають визнаватися окупантами з середини 2026 року;
5. Спрощена процедура внесення житла до реєстру скасована — тепер доводити свої права українцям доводиться через суди РФ.

Ця багаторівнева схема робить процес відновлення власності майже нездоланним, особливо для тих, хто виїхав з окупації і не може фізично повернутися назад.

Джерела інформації та методологія дослідження

Для роботи над розслідуванням велике значення мала наявність відкритих даних. Маріуполь – одне з небагатьох міст, де окупаційні адміністрації системно публікували великі списки «безхазяйного» житла, у тому числі через офіційний сайт та телеграм-канали. Крім того, редакція скористалася сучасними навичками обробки великих масивів даних, отриманими на тренінгах від Texty.org.ua.

Аналітика тривала більше двох місяців, упродовж цього часу журналісти звіряли, очищали та зіставляли адреси зі зруйнованими і недоступними будинками. З міркувань безпеки імені дослідниці не розкривають – у неї родичі нині на окупованій території.

Реакція громадськості та подальші плани

Після публікації матеріалу з редакції надходить багато звернень — як від читачів, так і від колег. Люди, які мають близьких у Маріуполі, розповідають про болісні втрати і мають важливу інформацію. Водночас вже фіксують підозрілі шахрайські схеми, які обіцяють «легальне» оформлення квартири, але насправді лише виманюють гроші.

Редакція планує розширити дослідження на інші окуповані міста, щойно матиме дані для глибинного аналізу. Адже «нічийне» житло – це не поодиноке явище та не зникне після завершення нинішньої кампанії. Цей процес є частиною масштабної стратегії зміни власників та демографії на захоплених територіях.

Що варто знати та робити тим, хто постраждав

Особливо важливо, щоб люди, які мають родичів на окупованих територіях або самі пережили втрату житла, дотримувалися простих рекомендацій:

• Збирати докази: фотографії пошкоджень, виписки зі списків «нічийного» майна, юридичні документи;
• Передавати цю інформацію до українських правоохоронних органів для фіксації порушень;
• Оформляти заяви про збитки і втрати у відповідні державні реєстри.

Ця інформація допоможе у подальшій боротьбі за права власників і відновленні справедливості.

Ілюстрації до статті створені за допомогою штучного інтелекту.