ІМІ зафіксував рекордну кількість порушень свободи слова в Україні за 8 місяців 2026 року
За даними Інституту масової інформації (ІМІ), у січні-серпні 2026 року в Україні спостерігалося значне зростання випадків порушень свободи слова. Загалом було зафіксовано 136 інцидентів, що перевищує показник за весь 2025 рік на шість.
Кількість злочинів проти медіа збільшилася
Моніторинг ІМІ «Барометр свободи слова» демонструє, що за цей період російські злочини щодо медіа та журналістів становили 67 випадків, тобто стільки ж, скільки упродовж усього минулого року. Водночас кількість атак на редакції та медіаінфраструктуру через російські обстріли виросла до 33 випадків.
Конкретні приклади пошкоджень у серпні
- «Вісті Барвінківщини» на Харківщині зазнали руйнувань;
- студія «Радіо на дотик» у Запоріжжі постраждала від обстрілів;
- пошкоджено «Вісті Нововоронцовщини» на Херсонщині;
- офіс телеканалу «Ми — Україна» в Києві зазнав уражень;
- редакція газети «Вісті» у Слов’янську постраждала від обстрілів;
- «Кременчуцька газета» тимчасово припинила друк.
З початку широкомасштабної війни, станом на 24 серпня 2026 року, задокументовано 105 інцидентів із пошкодженням чи знищенням офісів ЗМІ, а 338 медіа призупинили свою діяльність. Ворог також використовує дрони для атак на журналістів під час їхньої роботи.
Погіршення ситуації з внутрішніми порушеннями свободи слова
Окрім агресії з боку РФ, в Україні збільшилася кількість інцидентів, пов’язаних із порушеннями свободи слова безпосередньо від українських структур чи інших факторів. ІМІ зафіксував 69 таких випадків за 8 місяців 2026 року, в той час як у 2025 році було 63.
Типові порушення включають:
- перешкоджання законній журналістській діяльності — 14 випадків;
- обмеження доступу до інформації — також 14;
- погрози на адресу журналістів — 9 випадків;
- юридичний тиск на медіа — 9 випадків.
Юридичний тиск і ризики SLAPP-практик
Особливо тривожну тенденцію становить зростання судового тиску, який використовується для блокування журналістських розслідувань і виснаження редакцій фінансово. Так, у липні Печерський райсуд Києва заборонив «Слідству.Інфо», Центру протидії корупції та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати нове розслідування щодо нерухомості брата директора ДБР Олексія Сухачова.
У серпні колишній заступник військового прокурора Дмитро Борзих подав позов проти ZN.ua та журналістки Інни Ведернікової за розслідування про «групу адвокатів-хакерів».
Директорка ІМІ Оксана Романюк звертає увагу на загрозу поширення SLAPP-практик — стратегічних позовів з метою притиснути незалежні ЗМІ та припинити суспільно важливі розслідування. Вона підкреслює необхідність запровадження ефективних механізмів захисту від таких судових атак в Україні.
Фото: ІМІ
