В Білорусі посилився тиск на рідних журналістів, які виїхали за кордон
Останнім часом у Білорусі стало помітно збільшення випадків тиску на родичів журналістів, котрі змушені були покинути країну. Про це заявляє Білоруська асоціація журналістів (БАЖ), що постійно фіксує подібні прояви переслідувань.
Що відбувається з родинами журналістів?
За останні два місяці правозахисники отримали дані щонайменше про 15 випадків, коли силові структури навідувалися до батьків, близьких або друзів журналістів, які поїхали за кордон. Відвідувачі представляються як співробітники міліції, КДБ і ГУБАЗіК — підрозділу, що бореться з організованою злочинністю та корупцією.
Під час таких візитів правоохоронці:
- запитують про місце перебування журналіста;
- цікавляться, хто ще зареєстрований або проживає у квартирі;
- проводять обшуки та огляди житла;
- викликають на допити;
- у деяких випадках примусово беруть зразки слини для генетичного аналізу.
Що говорить Білоруська асоціація журналістів?
«Раніше силовики просто цікавилися долею журналістів, а зараз застосовують нові методи тиску, зокрема примусову здачу ДНК-матеріалів — причина цього лишається незрозумілою», — зазначає заступник голови БАЖ, адвокат Олег Агеєв.
На його думку, такі дії демонструють, що немає жодного пом’якшення репресій, навпаки – переслідування тривають безперервно і стають дедалі жорсткішими.
Нові форми та причини тиску
Олег Агеєв наголошує, що репресії у Білорусі служать інструментом збереження влади режиму. Влада не залишає спроб залякати й придушити інакодумців, застосовуючи:
- кримінальні справи;
- фізичний та психологічний тиск;
- вимушене вигнання;
Подібне переслідування за кордоном називають формою транснаціонального терору, що зачіпає не лише самих журналістів, а й їхнє оточення.
Як захиститися тим, хто залишився?
В країні майже відсутні механізми захисту для тих, хто не зміг або не захотів виїжджати. Прокуратура і судова система все більше слугуватимуть каральними інструментами замість дійсної правової допомоги.
Експерти радять:
- уникати зберігання дома будь-яких матеріалів, які можуть бути визнані “екстремістськими”;
- на допитах не намагатися сперечатися чи доводити власну правоту;
- брати до уваги можливість додаткового тиску і діяти максимально обережно.
Підтвердження та міжнародна реакція
У своїй скарзі до прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) організація Reporters Sans Frontières (RSF) надала ґрунтовні докази і статистику, зібрані разом із БАЖ. Вони свідчать про системний, централізований характер атак на журналістів і їхні родини, що є частиною координованої державної політики.
Ілюстрація: БАЖ/ChatGPT
