У Києві поступово знімають захисні бар’єри з пам’ятників
Роботи розпочалися біля пам’ятника Лесі Українці
У столиці тривають роботи з поетапної розконсервації пам’ятників, які на початку повномасштабної війни закривали захисними конструкціями. На даний момент демонтаж зачепив пам’ятник Лесі Українці, що розташований у Печерському районі. Перед цим були розкриті пам’ятники княгині Ользі та Миколі Лисенку у Шевченківському районі.
Чому почали знімати укриття?
На початку війни модульні конструкції з мішками з піском слугували надійним захистом — вони зменшували шкоду від уламків і вибухових хвиль. За понад чотири роки військові реалії змінилися, разом із ними й підходи до збереження культурної спадщини.
- Росія вдається все частіше до ракет, здатних зруйнувати навіть бетонні споруди.
- Захисні конструкції, що раніше були ефективними, нині не можуть гарантувати надійний захист пам’яток.
- Потужні вибухи можуть зробити такі укриття додатковим джерелом пошкоджень.
До того ж не існує сертифікованих укриттів, які забезпечили б належний захист у сучасних умовах бойових дій.
Вплив тривалого укриття на стан пам’ятників
Окрім зовнішніх загроз, проблемою стали й наслідки тривалого перебування пам’яток під укриттями:
- Висока вологість накопичується всередині захисних конструкцій, що сприяє розвитку грибків і біологічних пошкоджень.
- Мішки з піском з часом руйнуються, втрачаючи свої захисні властивості.
- Відсутність вентиляції негативно впливає на матеріали пам’ятників, особливо на мармур та інші природні камені.
Таким чином, захист пам’ятника — це не лише фізичне укриття, а й постійний моніторинг стану, регулярне проведення профілактичних і реставраційних робіт.
Подальші плани щодо розконсервації пам’яток
Після завершення робіт біля пам’ятника Лесі Українці планують розпочати демонтаж захисних споруд навколо пам’ятника засновникам Києва в Наводницькому парку.
Стан культурної спадщини України під час війни
Станом на кінець червня 2026 року через агресію з боку Росії в Україні:
- зруйновано або пошкоджено 1949 пам’яток культурної спадщини,
- постраждало 2576 об’єктів культурної інфраструктури.
Ці цифри демонструють масштаб викликів, що стоять перед фахівцями із збереження національного надбання країни.
Фото: КМДА
