Іван Вербицький: «На липень евакуйовано 728 тисяч музейних експонатів»

Іван Вербицький про культурну спадщину в умовах війни: евакуація, збереження та підтримка

«Детектор медіа» ексклюзивно поспілкувався з першим заступником міністра культури Іваном Вербицьким, який у Міністерстві культури опікується захистом культурної спадщини. У розмові йшлося про стан евакуації музейних фондів, останні зміни в законодавстві, розвиток Українського фонду культурної спадщини та заходи допомоги інституціям, пошкодженим через військові дії.

Захист культурної спадщини як пріоритет у воєнний час

Робота з охорони культурної спадщини зараз є одним із найактивніших напрямів Міністерства культури. Раніше цей сектор не отримував достатньої уваги, навіть під час повномасштабної війни. Команда нинішнього міністерства працює над цим у прискореному режимі, і вже досягла помітних результатів.

Обсяги руйнувань і пошкоджень культурних об’єктів

За словами Івана Вербицького, станом на 25 липня зафіксовано близько 1990 пошкоджених або зруйнованих об’єктів культурної спадщини та 2625 об’єктів культурної інфраструктури по всій Україні.

До категорії культурної інфраструктури належать:

• клуби;
• бібліотеки;
• заклади мистецької освіти;
• музеї;
• театри.

Ще нещодавно постраждали такі знакові заклади, як Києво-Печерська Лавра, Мистецький Арсенал, Національний музей «Чорнобиль» та інші. Іноді вибухи чи атаки дронами одночасно пошкоджують кілька сусідніх об’єктів, що сталося в центральних частинах Києва.

Війна та її вплив на музейні колекції

Кожен музей, хоч і не має прямих пошкоджень, стикається з викликами. Колекції, сформовані десятиліттями, потребують нових підходів щодо зберігання і використання в умовах небезпеки.

Важливо розуміти, що культура часто була інструментом імперського впливу, особливо з боку Росії, і цей вплив продовжується навіть під час військової агресії.

Евакуація музейних фондів: виклики та успіхи

Регулювання процесу евакуації

У лютому цього року була ухвалена постанова про обов’язкову евакуацію музейних фондів із 50-кілометрової зони від лінії бойових зіткнень. Цей документ став важливим кроком, який підтримала музейна спільнота.

Постанову готували понад кілька місяців, співпрацюючи як з музейниками, так і з місцевою владою. Особливу допомогу надали Коаліція діячів культури та проєкт RES-POL, які підготували рекомендації для оптимізації евакуації.

Принципи та механізми евакуації

До ключових змін у процедурі належать:

1. перенесення повноважень на місцеві адміністрації для пришвидшення видачі наказів;
2. встановлення зони евакуації на відстані 50 км від лінії фронту;
3. розуміння, що небезпечними є також зони поза цим радіусом через регулярні обстріли.

Станом на липень вже евакуйовано понад 728 тисяч одиниць музейного зберігання. Процес продовжується.

Пошук та підготовка місць для тимчасового зберігання

Міністерство працює спільно з міжнародними партнерами, зокрема міжнародною фундацією Aliph та ГО Museum for Change, яка від 2022 року активно допомагає музеям.

Було проведено аудит понад 130 об’єктів, які потенційно можуть служити сховищами, розподілених на три категорії:

• готові до прийому колекцій;
• потрібні незначні ремонтні роботи;
• потребують капітального ремонту.

Для кожної категорії вже підраховані відповідні витрати на відновлення.

Український фонд культурної спадщини: що очікувати

Роль і перспектива фонду

Під час інституційної розбудови Фонд має пріоритетні завдання, зокрема переобладнання і будівництво фондобомбосховищ для збереження музейних колекцій.

У червні на одному з засідань Наглядова рада направила перші кошти на пілотний проєкт. Паралельно ведеться робота з міжнародними донорами для залучення додаткових фінансів.

Координаційний центр евакуації

У найближчому майбутньому має бути відкритий координаційний центр, який взяв би на себе координацію процесу евакуації музейних фондів по Україні. Центр працюватиме як консультувальна та оперативна структура з гарячою лінією для музеїв.

На даний момент триває формування команди центру, а його офіційний запуск запланований найближчим часом.

Музейні колекції за кордоном: питання безпеки та законодавства

Деякі об’єкти українських музеїв зараз перебувають за межами країни. Вивезення відбувалося переважно в межах виставкових чи реставраційних проєктів, а не як окрема норма для забезпечення безпеки у воєнний час.

Важливі моменти:

1. Перебування творів за кордоном обмежене до 4 років;
2. потрібне внесення відповідних змін до законодавства, які зараз знаходяться у Верховній Раді (законопроєкт №14391);
3. закон чітко встановлює, що власником музейних фондів є народ України.

Також існують ризики реституційних претензій від інших країн, тому з кожним випадком працюють юридично й індивідуально, намагаючись зберегти баланс між безпекою, інтересами та права України.

Підтримка постраждалих інституцій: шляхи відновлення

Пілотні проєкти та фінансова допомога

У червні Рада директорів Українського фонду культурної спадщини схвалила низку пілотних проєктів, виділивши 200 тисяч євро на допомогу закладам, пошкодженим під час обстрілів.

Першими отримувачами допомоги стали такі установи, як Мистецький Арсенал. Кошти надаються за спрощеною процедурою, максимальна сума підтримки для однієї інституції — 30 тисяч євро.

Процес відновлення великих пам’яток

Відновлення після пошкоджень — це багатоетапний процес зі складною документацією і тривалими термінами:

• перший крок — розробка дефектного акту і прийняття першочергових консерваційних заходів;
• далі — розробка проєктно-кошторисної документації;
• тільки після цього можливе повноцінне відновлення;

Для прикладу, Мистецький Арсенал отримав 1,5 мільйона гривень для першочергових кроків консервації, а Києво-Печерська Лавра вже має проєкт консервації із затвердженим фінансуванням у розмірі 26 мільйонів гривень на перший етап робіт.

Фото: Максим Поліщук

Матеріал підготовлено за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та профінансовано Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).