Журналістика у світі неоднозначностей – Детектор медіа

Журналістика в умовах війни: складні вибори без однозначних відповідей

Підготовка журналістських матеріалів під час війни сповнена дилем, на які поки що немає чітких рішень. В багатьох професіях існують конкретні відповіді на робочі питання, але журналістика часто ставить перед вибором, який не має єдиного правильного варіанту. Вона змушує балансувати на межі між конкуруючими цінностями і ризиками.

Чому в журналістиці мало однозначних відповідей?

Журналісти регулярно стикаються з питаннями, які не мають чіткої відповіді:

• Чи варто показувати фото загиблих?
• Чи можна порушувати приватність задля суспільного інтересу?
• Чи допустимо використовувати ілюстрації, створені штучним інтелектом?
• Чи варто надавати допомогу під час зйомки подій, чи краще зосередитися на фіксації фактів?

Ці питання не мають простих відповідей, оскільки журналістика часто опиняється між двома правильними, але суперечливими варіантами.

Коли закон мовчить: межі журналістського вибору

Зазвичай чіткі рамки задає законодавство, яке забороняє розголошувати державні таємниці, поширювати неправдиву інформацію чи порушувати презумпцію невинуватості. Проте найважчі редакційні дискусії виникають там, де закон дає мало конкретики, і потрібно використовувати професійне судження.

Показувати відео і фото чи приховувати локації?

Сучасні медіа неможливі без відео та фотографій, оскільки візуальна інформація найкраще впливає на аудиторію. Проте саме через візуальні деталі можна ненавмисно розкрити місце, де відбувся бойовий інцидент. Наприклад, фото або відео з унікальними архітектурними деталями, вивісками чи орнаментами можуть допомогти ворогу визначити розташування.

Корисні поради для журналістів перед зйомкою:

1. Оцініть локацію на наявність ідентифікаторів.
2. Уникайте зйомок, що можуть чітко вказати місце події.
3. Використовуйте різні плани — загальні для масштабу і крупні, що ускладнюють ідентифікацію.

Закон не забороняє детально регламентувати це питання, але є низка нормативних актів, які варто враховувати:

• Закон України «Про медіа» — обмежує свободу діяльності у медіа цілями національної безпеки, громадського порядку та захисту прав інших осіб.
• Наказ Головнокомандувача ЗСУ №73 від 2022 року — визначає інформацію, розголошення якої може шкодити обороні.
• Стаття 114-2 Кримінального кодексу — карає за поширення інформації про рух і розміщення військ під час воєнного стану без дозволу.

Як показати ціну війни, не травмуючи родичів і суспільство?

Поширення світлин із наслідками воєнних злочинів — делікатна справа. З одного боку, світ має знати про варварство агресора, щоб не забувати ціну конфлікту, а з іншого — подібні кадри можуть дуже травмувати близьких загиблих і призвести до нормалізації жорстокості.

Важливо пам’ятати, що:

• Фотофіксація і публікація — це різні речі. Журналіст мусить фіксувати, але подумати над тим, як і чи варто розповсюджувати ці зображення.
• Слід уникати ідентифікаційних ознак, що дозволяють розпізнати загиблих, окрім випадків, коли це має важливе суспільне значення.

Перед поширенням фото варто поставити собі такі запитання:

1. Що я хочу донести світу цим зображенням?
2. Чи можна обмежитися загальним планом чи навпаки варто показати деталі?
3. Чи доцільно показати це лише на спеціалізованих заходах або обмежити публікацію?
4. Чи не спричинить це переживань близьким і друзям?
5. Чи б я хотів, щоб моє зображення поширювалося подібним чином?

Щодо нормативів:

• Цивільний кодекс України (ст. 269, 277, 297, 298) охороняє пам’ять про померлих та дає близьким право захищати честь і гідність.

Музика, авторські права і справжність контенту

Навіть класичні музичні твори, які здаються вільними, можуть бути об’єктом суміжних прав виконавців сучасних інтерпретацій. Це часто викликає проблеми з монетизацією та блокуванням відео на платформах.

Так само ілюстрації, створені штучним інтелектом, повинні максимально відповідати реаліям та епосі. Невірні або надмірно ідеалізовані зображення можуть принести шкоду репутації медіа та поставити під сумнів правдивість подачі.

• Закон України «Про авторське право і суміжні права» визначає окремі права авторів і виконавців, що слід враховувати при використанні контенту.
• Закон України «Про медіа» вимагає достовірності й повноти інформації незалежно від джерела.

Як уникнути блокувань через фотографії дітей?

Навіть маєш усі законні дозволи — соцмережі суворо забороняють публікувати фото оголених дітей, щоб запобігти зловживанням. Тому слід ретельно підходити до вибору таких зображень і робити їх максимально безпечними для платформи.

Також треба вивчати правила провідних платформ — Meta, YouTube, TikTok — щоб не отримати блокувань чи «червоний статус» акаунту.

• Закон України «Про медіа» наголошує на необхідності захищати інтереси дітей і не поширювати контент, шкідливий для їхнього розвитку.

Сатира, меми та межі допустимого на платформах

Використання образів, що містять символіку чи персонажів, пов’язаних із забороненими організаціями чи ультраконсервативними ідеями, навіть у сатиричному форматі, може спровокувати санкції з боку соцмереж. Алгоритми помилково трактують такі матеріали як просування ненависті або тероризму.

Варто пам’ятати, що:

• Жарти — це чудово, але потрібно обережно вибирати медіаобрази.
• Алгоритми соцмереж не завжди розрізняють гумор і провокацію, тому краще використовувати нейтральні ілюстрації.

Теми грошей — окрема обережність

Інформація про фінанси і донати часто привертає увагу алгоритмів, що борються з шахрайством. Тож прості зображення грошей можуть стати підставою для видалення постів.

Щоб такого уникнути, варто користуватися більш складними візуальними даними:

• графіками,
• інфографікою,
• схемами.

Звертайте увагу на правила провідних соцмереж Meta, YouTube, TikTok — вони накладають жорсткі обмеження на контент, пов’язаний із фінансами і шахрайством.

Чи варто писати про корупцію під час війни?

Корупція, як і війна, нерозривно пов’язана. Журналісти мають висвітлювати цю тему, оскільки корупція може підірвати обороноздатність країни. Але якість і вага повідомлень понад усе:

1. Не варто перетворювати корупцію на інформаційний шум.
2. Кожен випадок повинен спонукати до відповідальності та змін.
3. Враховуйте наявність легальних механізмів та конкретні обставини «вимушеної корупції».

Нескладно оцінити, чи варто розкривати певний факт, відповівши на питання:

• Чи є загроза для оборони (харчі, ліки, броня)?
• Чи це поодинокий випадок чи системна проблема?
• Чи є ресурси для комплексного висвітлення?

Закон України «Про інформацію» дозволяє розголошувати обмежену інформацію, якщо її суспільна необхідність переважає можливу шкоду.

Знімати чи допомагати: моральні дилеми журналістів

Під час екстрених ситуацій журналісти стоять перед складним вибором: сфіксувати злочин чи допомогти постраждалим. Часто вони можуть бути єдиними свідками події, тому відповідь не є простою.

Для прийняття рішення допоможуть запитання:

1. Чи важливо зафіксувати те, що відбувається у цей момент?
2. Чи можу я зняти і допомогти трохи пізніше?
3. Чи здатен надати допомогу без шкоди для себе?
4. Чи є такі речі, які потрібно документувати відразу, що допоможе захистити права потерпілих?

Кримінальний кодекс (ст. 136) передбачає покарання за залишення людини в небезпеці, якщо можна було надати допомогу без ризику для себе.

Також Глобальна хартія етики журналістів наголошує, що журналісти не повинні ставати учасниками бойових дій, залишаючись цивільними.

Безпека журналістів та нові виклики

На сьогоднішній день журналісти погано захищені від нових загроз, таких як FPV-дрони, що можуть стати зброєю проти них. Міжнародне право не до кінця регламентує використання засобів радіоелектронної боротьби з такими загрозами, що створює додаткову юридичну і етичну плутанину.

Згідно з Женевською конвенцією та Додатковим протоколом І, журналісти — цивільні особи і користуються спеціальним захистом, за умови дотримання статусу нейтральності.

Ставлення до складних професійних дилем

Підсумовуючи, складні моральні і професійні питання в журналістиці не мають універсальних відповідей. Кожен випадок унікальний, проте єдине, що журналіст і редакція можуть робити щодня — ставити собі правильні запитання, аналізувати наслідки та відповідально балансувати між правом громадськості і повагою до особистості.

Уміння вести такі внутрішні діалоги — основа професійної журналістики сьогодні і завтрашнього дня.

Ігор Розкладай, заступник директорки, головний експерт з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах ЦЕДЕМ

Алєся Ященко, менеджерка проєктів напряму «Незалежні медіа» ЦЕДЕМ

Фото: Мстислав Чернов