Нові правила акредитації ЗМІ у Верховній Раді: обмеження, доступ і умови
На початку серпня Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук оновив свої правила щодо роботи журналістів у парламенті під час воєнного стану. Це розпорядження від 8 травня 2024 року № 431 готує нові умови для акредитації медіа і особистої присутності представників ЗМІ на засіданнях комітетів і тимчасових слідчих комісій (ТСК).
Що саме оновили у правилах роботи журналістів у Верховній Раді?
Нові зміни дозволяють медійникам приходити особисто на засідання ключових органів парламенту. Водночас встановлено нові рамки для зйомок, інтерв’ю з депутатами та процедуру отримання акредитації. При цьому суттєво обмежено пересування журналістів у будівлях Ради: робоче місце тепер тільки у спеціальному пресцентрі, а вільний доступ до інших приміщень заборонений.
Як зазначають експерти, оновлене розпорядження не скасовує попередніх норм 2014 року щодо акредитації, але конкретизує особливі правила дії в умовах воєнного стану.
Особливості нового Положення про акредитацію
Урізноманітнені положення формують два рівні – загальний, який діє у мирний час, і спеціальний для воєнного стану. Новий документ:
- Передбачає обов’язкову акредитацію на кожну сесію парламенту.
- Дозволяє акредитацію тільки загальнонаціональним та іноземним медіа, які офіційно зареєстровані і активно висвітлюють діяльність Верховної Ради.
- Встановлює вимоги до медіа, що не можуть перебувати під санкціями.
Також введено квоти для представників засобів масової інформації:
- Лінійні аудіовізуальні ЗМІ – максимум 6 осіб (2 журналісти і 4 телеоператори).
- Друковані та онлайн-медіа – максимум 4 особи (2 журналісти та 2 фотокореспонденти або замість них оператори).
Важливо, що документи для акредитації перевірятимуться пресслужбою Апарату Верховної Ради, але чітких критеріїв для відмови наразі немає.
Безпека, обмеження і що змінилося
У нових правилах посилено контроль доступу до будівель парламенту з метою безпеки. Відтепер журналісти не можуть вільно пересуватися приміщеннями, а перебування під час пленарних засідань обмежене до 30 осіб одночасно.
Також зʼявилися правила для тих, хто супроводжує іноземних делегацій, щодо допуску та проведення фото- і відеозйомки. Пресцентр на третьому поверсі є єдиним робочим простором для медіа, комунікація поза ним суворо регламентована.
Якими є думки експертів і представників Ради?
Медіаюристка Людмила Опришко підкреслює, що введені вимоги часто не збігаються з чинним законодавством і можуть суперечити статтям Закону України «Про інформацію» та «Про правовий режим воєнного стану». Наприклад, обов’язок надавати посилання на власні матеріали чи страхування життя і здоров’я журналістів не передбачено законами.
Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин відзначає, що під час воєнного стану правила особливі й природно суворіші, адже є загрози безпеці. Обмеження кількості журналістів на засіданнях, страхування та заборона на вільне пересування пов’язані з об’єктом підвищеного ризику – будівлею парламенту.
Представники безпекових структур і частина народних депутатів виступають проти ширшого допуску медіа до кулуарів і ложі преси. Однак нині тривають спроби знайти баланс між безпекою та свободою слова.
Керівниця пресслужби Апарату Верховної Ради Альона Матвєєва зауважує, що «ревізія» журналістів, які мають акредитацію з 2019 року, законних підстав не має, а інформація про наявність у реєстрі Нацради — обов’язкова умова для отримання акредитації.
Про безпекові аспекти та зони доступу
Парламент посилено охороняють, тому увага до правил акредитації дуже висока. Основний акцент — убезпечити депутатів і працівників Ради, при цьому не позбавляючи журналістів можливості виконувати свої обов’язки.
Процес акредитації та час перебування у будівлях Верховної Ради нині суворо регламентовано:
- Доступ має бути обмеженим;
- Робочі місця — тільки у визначених прес-зонах;
- Зйомка та інтерв’ю — за погодженням із пресслужбою.
Якими залишаються питання безпеки та права ЗМІ під час війни?
Обмеження зумовлені непростою ситуацією в країні, і медіа усвідомлюють необхідність компромісів. З іншого боку, відсутність прозорих критеріїв для відмови в акредитації створює певну невизначеність.
Проте представники медіа та парламенту зараз шукають порозуміння, щоб зберегти баланс — забезпечити безпеку, але не обмежити реально працюючу журналістику.
