Військові хроніки, Україна в новій епосі та квантова загадка: фільми ОМКФ

Вражаючі кінопрем’єри на 17-му Одеському міжнародному кінофестивалі в Києві

27 серпня в столиці України стартує 17-й Одеський міжнародний кінофестиваль — масштабна мистецька подія, що вже стала візитівкою сучасного українського кінематографу. Спочатку орієнтований на молодіжну аудиторію з акцентом на комедії та колоритний гумор, нині фестиваль виріс у повноцінний культурний форум з насиченими програмами й присутністю зірок світового рівня.

Історія та нові виклики

Перший ОМКФ відбувся у 2010 році, утворений частково колективом кінофестивалю «Молодість». Відтоді фестиваль плавно збільшував оберти та амбіції, перетворившись на «українські Канни». Та з початком повномасштабної війни київські та одеські майданчики стали небезпечними для глядачів і учасників. Тож подія переїхала до Києва (раніше — до Чернівців), де проходить теперішнє свято кіно.

У кінотеатрах «Жовтень» і «Оскар» (ТРЦ «Гуллівер») демонструють понад 80 фільмів у 12 програмах — два конкурси (Національний та Міжнародний) і десять позаконкурсних. Війна вплинула на економіку, а отже й на вибір фільмів: цьогоріч менше нагороджених на міжнародних форумах, але рекордно багато стрічок української або копродукційної виробки. Навіть у традиційних секціях «Спеціальні покази» та «Гала-прем’єри» домінує національна тематика.

10 фільмів, що варто побачити на ОМКФ-2026

1. «Соліст» (реж. Сергій Сторожев, Україна)

Цей гострий драматичний фільм знайомить із Левом (Олександр Ярема), вигорілим і розчарованим актором провінційного театру, який впадає у важку депресію після звільнення. Йому пропонують інтимне завдання — вдавати психічно хворого для студентів-медиків. Спершу зневажливе ставлення Лева до пацієнтів змінюється на справжнє співчуття, а будні психіатричної лікарні перетворюються на щиру й глибокодумну історію. Проєкт підтримало Держкіно України.

2. «Крила» (реж. Ана Роша Де Соуза, Португалія, Україна, Кіпр)

Авторка Ана Роша, відома дебютом із Венеційським «оригінальним» призом, торкається болючої долі українських жінок-емігранток. Головні героїні, Орися та Вероніка (Оксана Ткач, Аліна Ковальчук), разом з іншими втекли до Португалії, шукаючи мир і безпеку, проте з’ясовують, що війна залишила відбиток навіть у благополучній Європі. Фільм став спільним продуктом українських, португальських і бразильських студій із державною підтримкою України.

3. «Мрія Кіри» (реж. Денис Колесніков, Україна)

Названа на честь головної героїні – бібліотекарки Кіри (Анастасія Пустовіт), ця стрічка — унікальний український мюзикл про молодь, внутрішні пошуки та трагедії війни. Кіра прагне емігрувати до далекої Австралії в надії на інше життя, але темні таємниці сім’ї радують їй спокій. Сценарій, музика і постановка створені за підтримки Держкіно й Українського культурного фонду, що робить фільм справжнім культурним викликом.

4. «За перемогу!» (реж. Валентин Васянович, Україна, Литва)

Драматична картина Валентина Васяновича миттєво зближує з реальністю України після війни. Замість вигаданих сюжетів тут — власна творчість режисера та акторів, які грають самих себе, зокрема, й відчуження в родинах, розриви і втрачені мости в родинах, розкиданих по світу. Унікальність і новаторство стрічці принесли перемогу на міжнародному кінофестивалі в Торонто, а фінансова підтримка надійшла від Eurimages та продюсерів із України й Литви.

5. «Мир для Ніни» (реж. Жанна Довгич, Україна, Швейцарія)

Документальна розповідь про Ніну Брановицьку, чий син загинув під час оборони Донецького аеропорту у війні 2015 року. Трагедія її родини накладається на історичні потрясіння XX століття, що торкнулися всіх поколінь. Цей фільм — не стільки про війну, скільки про непросте життя, що змінюється, незважаючи ні на що. Премія імені Андрія Матросова з Docudays UA й підтримка з України й Швейцарії визнали його значимість.

6. «To die to live» (реж. Юлія Гонтарук, Україна, Латвія, Словаччина)

Режисерка Юлія Гонтарук, після свого документального фільму «Залізна сотня», створила сильну фронтову драму про трьох українських бійців, які переживають війну на передовій та на мирній території. Гонтарук майстерно показує еволюцію героїв, поєднуючи реалії бою й особисті драми. Стрічка отримала фандінг від українського Держкіно й партнерів із Словаччини та Латвії.

7. «Куба і Аляска» (реж. Єгор Трояновський, Україна, Франція, Бельгія)

Історія двох подруг, паремедиків Юлії і Олександри, які присвятили себе рятуванню життів на фронті. Режисер Єгор Трояновський фільмував їх протягом двох років, показуючи, що в умовах війни навіть найсуворіші будні наповнені світлом, гумором і людяністю. Фільм зібрав нагороди на Брюссельському кінофестивалі та отримав підтримку європейських культурних інституцій і українських організацій.

8. «Хрещатик 48/2» (реж. Дмитро Авдєєв, Україна)

Дитяча пригода з казковими персонажами української міфології очікує маленьких глядачів у цьому фільмі. 11-річний Юрко і його подруга Мія відкривають таємний офіс потойбічних сил, що бореться зі злом у вигляді богинь смерті. Взятий на озброєння урповідь змішала дитячий світ та магію з локальними традиціями. Фінансування надали Держкіно та «Komarovskyi Films».

9. «Крашанка 2.0. Квантовий парадокс» (реж. Тарас Дудар, Україна)

Продовження популярної фантастичної комедії про родину Забіяк, які зіштовхуються з війною і часом. Батько Іван будує машину, що може змінити хід історії, щоб зупинити конфлікт. Оригінальна концепція поєднує драму і гумор у ще одному експериментальному українському проекті. Фінансування надали Mamas Film та Держкіно.

10. «Вона» (реж. Тетяна Станєва, Україна)

Документальна хроніка життя трьох жінок із Болграда, які чекають своїх чоловіків із війни. Протягом чотирьох років режисерка фіксувала їх нервові переживання, тривоги, радісні миті та біль втрат. Ця стрічка — голос тисяч українських сімей, вимушених ділити життя між надією і смертю. Підтримка від Міністерства культури та NGO OKO стала запорукою реалізації цього проєкту.

Матеріал підготовлено за підтримки Норвезького Гельсінського комітету і профінансовано Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).