Мінус один влучив у Дениса Казанського за світлини пустих магазинних полиць на тлі наближення Голодомору.

Ніколи такого не було, і ось знову: паніка через порожні полиці в українських магазинах

Фраза «ніколи такого не було, аж ось» стала ніби символом нашого часу — перемежування надії з хвилями справжньої паніки. Ми живемо у добу, коли радість від кожної перемоги швидко змінюється на фестиваль хвилювань і розпачу. Ще недавно радо відзначали удари по російських маркетплейсах, а зараз — бачимо нові виклики: генАцид, «концтабір» від Олі Полякової та «тоталітарний режим» від Насті Каменських.

Прокляття девальвації слів і драма-квін у нашій медіа-реальності

З використанням слів і фраз із сильним емоційним навантаженням у стилі «драма-квін» ми вже стикаємося не вперше. Образи булінгу, цькування чи хейту часто застосовують там, де є лише конструктивна критика. Але набагато тривожніше, коли цю тактику переносять на глобальні теми, що справді потребують глибокого аналізу.

Короткий огляд сучасної паніки через продукти

Кілька факторів зараз додають тривоги українцям:

• Масовані обстріли і загроза безпеці;
• Недостатня кількість укриттів і відсутність чітких порад від влади;
• Блокада портів Росією, що шкодить експорту зерна та посівній кампанії;
• Відсутність на полицях певних товарів у супермаркетах.

Реакція на це — спалах паніки серед покупців, що штовхає до поспішних закупівель.

Історія паніки — що ми пам’ятаємо з 2013 року?

Не вперше українці переживають хвилю ажіотажу. Пам’ятаєте 2013-й? Люди брали в руки каністри і вичищали магазини від гречки, солі, туалетного паперу. Через нераціональні запаси багато чого просто псувалося. Зрештою товари швидко поповнювалися і ситуація нормалізувалась. Минуло понад десять років, а схема лишається тією ж — паніка вкидається в інформаційний простір, її штучно роздмухують.

Як соцмережі підтримують та поширюють тривогу

Невеликі телеграм-канали, які можна назвати сміттярками, регулярно постять занепокоєння і страшилки типу «ми всі помремо». Читачі миттєво реагують, масово скуповуючи провізію — і полиці довкола стають ще пустішими.

Парадокс у соціальній медіа: персоналії на боці нагнітання

Особливе здивування викликало те, що навіть публічні особи не уникають розпалювання паніки. Наприклад, Денис Казанський порівняв незначні теперішні перебої з продуктами з трагічним Голодомором. Це викликало шквал коментарів і питання «а фак?» серед підписників, бо фактична ситуація в магазинах набагато менш критична, ніж описує журналіст.

Утім, спостереження очевидців підтверджують — якщо і були тимчасові перебої, більшість товарів поповнюють досить швидко. Особисті поїздки по супермаркетах це підтверджують.

Де саме зняті скандальні фото?

В соцмережах користувачі довго гадали, що це за «геноцидна чорна діра» на знімках. Попри багаточисленні лайки і шерінги, поважні люди утрималися від прямої критики. Відповідь знайшлась на одному з Telegram-каналів «Ей, Київ» — фото зроблені у супермаркеті «Novus» на Теремках.

Цікаво, що це були полиці з газованою водою. Тож уявлення про «страшну смерть» швидше можна уявляти через дефіцит рідини, а не продуктів харчування.

Як паніку підтримують адміністратори каналів

Логіка адміністраторів каналу «Ей, Київ» виглядає досить дивною:

1. Спочатку нагнітають обстановку, публікують занепокоєні знімки і заяви.
2. Потім заявляють про шок та сумніви, неначе самі не розуміють, що роблять.
3. Таким чином вони підсилюють хвилю паніки у своїй аудиторії.

Погляди журналістів: від нагнітання до заспокоєння

Не всі медійники підтримують такі «гойдалки» із настроями. Наприклад, Костянтин Грубич навпаки намагається заспокоїти читачів, пояснюючи поточні проблеми та підкреслюючи, що хвилювання часто перебільшені в соцмережах.

Насамкінець

Чи гірше — необґрунтовано порівнювати тимчасові дефіцити товарів із концтабором чи усіляко наповнювати інформпростір драматичними зображеннями? У суспільстві тривають запеклі дискусії. Інформація неоднозначна, і кожен мусить сам зробити власний вибір, спираючись на факти і здоровий глузд.

Фото: фейсбук Дениса Казанського