Мирослав Откович, ОТУ «Одеса»: «Переможець у війні за свідомість країни формуватиме її подальшу долю»

Мирослав Откович: Хто виграє когнітивну війну, той творитиме майбутнє України

Начальник відділу комунікації Оперативно-тактичного угруповання «Одеса» розповідає про особливості роботи з медіа, проілюструє виклики в інформаційному полі півдня та поділиться досвідом боротьби з російською пропагандою.

Переосмислення комунікації Збройних Сил у нових умовах війни

Повномасштабне вторгнення поставило взаємини між військовими й журналістами на новий рівень. Сьогодні якість інформаційної роботи прямо впливає на довіру суспільства, а відтак і на безпеку операцій, підтримку армії та ефективність протидії агресивній пропаганді.

Основні виклики полягали у кризи різного штибу: від надлишку чи нестачі даних до трагічних новин про загиблих і полонених. Та найголовніше — це формування адекватного сприйняття інформації та розвиток критичного мислення у людей.

За досвідом Мирослава Отковича, рівень підготовки фахівців з комунікації у війську є нерівномірним.

• Існують приклади зразкової роботи деяких бригад та управлінь.
• Втім, трапляються випадки запізнілого реагування або непрофесіоналізму, що призводить до криз та замін командирів.

Водночас ефективна та своєчасна медійна підтримка допомагає нейтралізувати навіть найрезонансніші скандали, а імідж командира стає ключовим для мотивації особового складу.

Баланс між відкритістю та безпекою в інформаційному полі

Оперативне інформування громадськості і водночас обмеження інформації залежить від ситуації. Найголовніше — не нашкодити своїм, не розкривати зайвого ворогу.

Нерідко журналісти демонструють надмірний інтерес, іноді навіть без урахування усіх аспектів безпеки. Так само є командири, які через амбіції можуть публікувати чутливі матеріали, наражаючи підрозділи на ризики.

Щоб уникнути цих проблем, важливо діяти за принципом One Voice, який передбачає узгодження повідомлень як у словесній, так і у візуальній формі.

Попри поточні досягнення, іноді трапляються ситуації, коли комусь з офіційних осіб хочеться додати власну думку, що призводить до плутанини. Потрібна спільна робота над взаєморозумінням, де особисті амбіції не заважають спільній меті.

Динаміка комунікації з медіа на півдні України

Південний регіон перебуває у зоні гарячих подій, тому взаємодія з журналістами є максимально активною, особливо у питаннях висвітлення наслідків обстрілів та бойових дій.

У контексті обмежень на зйомки через безпеку співпраця досить продуктивна. Журналісти за час війни добре зрозуміли логіку інформаційної політики військових.

Погодження матеріалів проходить швидко, коли відсутні порушення безпеки або фактологічні помилки. Для полегшення взаємодії радять ознайомитися з наказом № 73, який є своєрідною конституцією співпраці між ЗСУ і медіа в умовах воєнного стану.

Ключові наративи для української та міжнародної аудиторії

Є вагомий внесок наукових установ і експертних центрів, які розробляють стратегічні комунікації та формують спільне бачення. Інститут національної стійкості та безпеки є прикладом такої роботи.

Міністерство закордонних справ створює комунікаційну платформу для публічної дипломатії, залучаючи фахівців із різних сфер. Поширення контенту багатьма світовими мовами значно посилює позиції України в медіапросторі.

Водночас, за словами Мирослава, деякі позитивні зрушення відбуваються паралельно із діяльністю ЗСУ, а бюрократія уповільнює адаптацію нових ідей. Необхідно, щоб інтелектуальні напрацювання запроваджували максимально швидко для більшої ефективності.

Підготовка військових комунікаційників: вимоги та перспективи

Фундація — професійні навички створення якісного контенту для тих, хто потрапляє у військові медіагрупи.

1. Редагування, дизайн, монтаж, маркетинг і SMM — обов’язкові навички для комплексної роботи в інформаційному полі.
2. Важливо залучати цивільних фахівців із досвідом, які добровільно долучаються до цієї роботи.
3. Постійне навчання та тренінги є суттєвим ресурсом підвищення якості контенту.

Інформаційний вплив ворога на півдні України

Радіостанції, що мовлять із Молдови, Румунії та Придністров’я, транслюють проросійські меседжі, які пронизують місцеве інформаційне поле. Вони створюють альтернативну реальність, заходячи у свідомість українців, особливо на прикордонні.

Це спричиняє появу агентів російської ідеології всередині країни, що впливає на атмосферу ненависті і конфлікту всередині суспільства.

Ворог готував цей інформаційний наступ десятиліттями, використовуючи систему освіти, культуру та місцеві ідентичності.

Справжньою протидією має бути декомунізація і деімперіалізація, а також зміна освітніх матеріалів для переосмислення історії з української точки зору.

Психологічні та соціальні аспекти інформаційної війни

Частина українців досі піддається впливу ворожої пропаганди, бо вона була інтенсивно насаджена ще з дитинства. В Одесі, наприклад, багато людей зберігають забобонні уявлення про російську культуру та її пріоритет над українською.

Цей світогляд робить складним формування єдиного інформаційного простору та свідомості, здатної протистояти чужим наративам.

Незважаючи на кваліфікацію чи професіоналізм, ті, хто підтримує імперські міфи, втрачають лояльність до держави, яка їх годує, захищає і розвиває.

Стратегії боротьби з ворожою пропагандою на півдні

Спростування неправдивої інформації є недостатнім — набагато ефективніше створювати власний, автентичний інформаційний простір, заснований на правдивих історичних фактах.

Так, образ Лесі Українки, яка цінувала й любила Одесу, сьогодні потужніше відштовхує від імперських міфів, ніж сам Пушкін, який вважав місто «брудним» та недостойним.

Військові комунікації мають охоплювати всі шари суспільства — від світлин із фронту до глибокого міфодизайну, який формує мислення серед середнього та молодшого покоління.

Методи оцінки ефективності медійної роботи у військах

Система звітності часто забюрократизована — здебільшого це формальне подання документів із сотнями посилань, які ніхто не читає.

Проте справжні показники ефективності — це якість наративів і реальний вплив на цільову аудиторію.

Приклад Регіонального управління Сил територіальної оборони «Південь» демонструє стабільне зростання аудиторії та високий рівень лояльності, що виражається у мільйонах органічних переглядів і реакцій.

Натомість такі показники, як кількість підписників без реальної взаємодії, не є індикатором успіху.

Роль місцевих інституцій у зміцненні інформаційної стійкості

В основі протистояння має лежати суспільний консенсус та спільне розуміння, за що й проти чого ведеться боротьба.

Якщо образ ворога чітко усвідомлений, але не існує узгодженого бачення майбутнього, інформаційне поле стає розмитим і неоднозначним.

Тому треба:

• визначати ключові цінності на різних рівнях;
• формувати спільні інформаційні наративи;
• чітко розмежовувати тих, для кого Україна — це домівка, і тих, хто ставить під сумнів принципи державності.

Це спільне завдання держави, медіа і громадянського суспільства, щоб створити своє, надійне і міцне інформаційне середовище.

Фото надані Мирославом Отковичем