Мій досвід під час першого тайфуну

Як я пережила свій перший тайфун: історія про виклики та несподівані відкриття

Коротке роздуми про те, як війна змінила моє сприйняття катастроф і навчила бути готовою до будь-яких викликів.

Прибуття на Тайвань і несподівані новини

На початку липня я приїхала на Тайвань, щоб потрапити на велику міжнародну конференцію. Вже перша зустрічна людина запитала мене: «Коли ви плануєте повертатися? Як добре, що встигаю до тайфуну!» Заглянувши в інтернет, я швидко дізналася, що до острова наближається супертайфун Баві, і персонально поїхати до його приходу вже не вдасться.

Факти про тайфуни на Тайвані

Кілька ключових даних:

• Щороку Тайвань переживає від 3 до 5 тайфунів;
• Сезон тайфунів триває з липня по вересень;
• Баві охоплював територію, яка співмірна з площею Франції, рухаючись зі швидкістю 287 км/год.

Уряд негайно оголосив про закриття всіх закладів у Тайбеї на мінімум два дні. Було скасовано авіарейси, мобілізовано 29 тисяч військових, а також зачинено евакуаційні ворота — спеціальні герметичні заслони у дамбах, що захищають місто від повеней.

Підготовка і перші враження

Інформацію я отримувала здебільшого з англомовних ресурсів, які часто були з затримкою, а також із китайськомовних джерел, які алгоритми YouTube почали мені підкидати. Несподівано для себе я стала схожою на спецназівця: перевірила карту міста, переїхала з 19-го поверху в маленький готель усередині евакуаційного кільця, зробила запаси води та хліба (чого в Східній Азії не так просто знайти).

Життя під час тайфуну: спостереження і атмосфера

Якби не повідомлення з місцевої кав’ярні про те, що вони працюють весь час, я б залишилася в номері. Проте погода була досить сонячною, а вулиці нагадували ковідний локдаун — на головних проспектах темно і пусто, але в тихих провулках життя вирує.

Відчайдушні місцеві мешканці вже споруджували теорії змови, ніби влада використала тайфун, щоб зробити вихідний перед виборами та заручитися симпатіями виборців.

День піку: що відбувалося під час баху тайфуну

О 3–4 годині ранку почався потужний дощ. Телевізор показував мешканців, які сиділи на підлозі центрального вокзалу Тайбею. Я подумала, що це евакуація, але рухомий рядок на екрані повідомив: «Фестиваль ловлі покемонів триває» — якісь фанати гри зібралися, незважаючи на погану погоду, і активно шукали покемонів у смартфонах.

По дорозі тайфун втратив центральне око, втративши руйнівну силу і обмежившись просто зливами. На ранок вулиці були чистими — жодної калюжі завдяки дивовижній дренажній системі міста.

Як тайфуни впливають на регіон і політику

1. Тайвань готується до стихій набагато краще, ніж материковий Китай;
2. Збільшення сили тайфунів спричинене зміною клімату, що призводить до злив і підтоплень у регіонах, які раніше не були до цього готові;
3. Іронія в тому, що Китай залишається одним із найбільших джерел шкідливих викидів, які прискорюють ці кліматичні зміни.

Тайванці часто кажуть, що лише вони можуть витримати опади до двох метрів під час тайфуну, на відміну від великих мегаполісів, які такої сили опадів просто не витримають. Схоже на те, як ми в Україні порівнюємо свою витривалість у війні з іншими країнами НАТО.

Релігійні традиції Тайваню і політика Китаю

Особливою рисою тайванців є поклоніння богині моря Мацзу, що для них є важливим культурним феноменом. Китайська влада позиціонує Мацзу як спільну спадщину двох берегів Тайванської протоки, активно підтримуючи паломництва до храмів материкового Китаю.

Наприклад, великий храм на острові Мейчжоу — колиска культу Мацзу — спочатку був знищений під час Культурної революції, а пізніше відновлений. Щороку тут проходять форуми і фестивалі, що підтримують ідею культурного єднання, але одночасно слугують політичним інструментом у відносинах із Тайванем.

Після тайфуну і новий виклик

На вечірці в Тайбеї я жартувала з друзями про свій перший тайфун, але раптом дізналася, що до острова вже наближається новий — Дельфін. Це яскравий образ Тайваню: постійний рух, постійні виклики від природи, політики або інформаційної реальності.

Водночас тут можна побачити, як люди легко ловлять покемонів у смартфонах і живуть у постійній готовності — з евакуаційними воротами, що завжди тримаються напоготові.

Фото: «Детектор медіа»