Нацрада у першій половині 2026 року: нові правила реєстрації, конкурси, санкції та позбавлення ліцензій

Нацрада в першому півріччі 2026-го: нова політика реєстрацій, конкурси, штрафні санкції та анулювання ліцензій

Перші шість місяців 2026 року стали знаковими для Національної ради з питань телебачення та радіомовлення: більше відмов у реєстрації медіа, вісім масштабних конкурсів на частоти, численні штрафи, приписи та анулювання ліцензій, а також жорсткий контроль за квотами і блокуванням сервісів агресора. Розповідаємо про основні зміни та їхній вплив на медіаринок України.

Схвалення діяльності Нацради та очікувані кадрові пертурбації

У першому півріччі 2026 року профільний парламентський комітет високо оцінив роботу Нацради, схваливши її звіт. Хоча президент та парламент мають право достроково припиняти повноваження членів регулятора, таких рішень не ухвалювали. Проте кадрові зміни незабаром неминучі — п’ять із восьми членів Нацради вже працюють з продовженими мандатами, а до кінця року закінчиться термін у інших, зокрема голови. Президент уже оголосив конкурс на новий склад.

Редакційні перетворення у реєстраційній політиці

2026 рік вніс суттєві корективи в підхід Нацради до реєстрації медіа. Вперше ютуб- та тікток-канали почали реєструвати як нелінійні медіасервіси — категорію аудіовізуальних медіа, для яких обов’язкова реєстрація.

Основні нововведення:

• Реєстрація аудіовізуальних медіасервісів обов’язкова, і мовлення можна починати лише після внесення до реєстру.
• Порушення цієї вимоги — підстави для значних штрафів, які рахують у кількості мінімальних заробітних плат (від 40 до 600 тис. грн).
• Якщо канал, який хоче стати онлайн-медіа, фактично функціонує як аудіовізуальне медіа, реєстрація за онлайн-статусом відмовляється.

Важливе питання — критерії критерії онлайн-медіа, які наразі не затверджені. Нацрада та орган спільного регулювання формують свої проєкти, але гальмування в обговоренні ускладнює ситуацію. Водночас регулятор чітко заявляє, що аудіовізуальні медіа і онлайн-медіа не можуть перетинатися.

Відмови в реєстрації: нові виклики для блогерів та медійників

У 2026 році випадки відмови в реєстрації медіа значно збільшилися. Хоча раніше причинами були формальні недоліки, тепер відмовляють і через змістову складову, наприклад, у блогерів, онлайн-казино, сайтів з рекламою азартних ігор.

Причини зростання відмов пов’язані з посиленням контролю реклами азартних ігор та законодавчими змінами, що стимулюють бажання реєстрації для легалізації контенту. Ось кілька прикладів відмов:

• Сайт Beton Sport отримав відмову через відсутність регулярного оновлення контенту.
• ТОВ «Медіксі» не зареєстрували через обмежений доступ до порталу.
• Блогерам, які ведуть особисті сторінки, Нацрада не реєструвала статус медіа.

Повніші причини відмов описані в окремому дослідженні Нацради.

Сотні нових реєстрацій — хто приєднався?

Водночас у першому півріччі регулятор зареєстрував чимало нових медіа — сотні проєктів, серед яких:

1. Радіо «FreeДом»;
2. Канал Newsmax Ukraine;
3. Нові платформи «Люкс» та «Українська правда»;
4. Нелінійні медіасервіси, подкасти та інші інтернет-ресурси.

Реєстрації відбувалися поступово під час восьми засідань у січні-червні, охоплюючи телеграм-канали, радіостанції, спортивні трансляції в стрімінгових сервісах і навіть YouTube.

Конкурси з частотами: переможці і порожні лоти

У 2026 році Нацрада провела одразу вісім конкурсів на FM та цифрові частоти, серед переможців — як новачки, так і відомі медіа:

• ДП «Дитяче телевізійне агентство» отримало DVB-T2 частоту в Шепетівці;
• ТОВ «Радіокомпанія “Західний полюс”» та «Інді радіо» — у FM-діапазоні;
• ТОВ «Терен медіа» виграло цифрове FM мовлення у Києві;
• ТОВ «Тайм медіа солюшин» отримало національний мультиплекс DVB-T2;
• «Перший міський телеканал. Кривий Ріг» переміг у мультиплексі «Зеонбуду»;

Однак інтерес до цифрового мовлення на державних мультиплексах суттєво впав — саме через це не був проведений низка оголошених конкурсів, зокрема на МХ-7 та МХ-2.

Ринок ліцензій: відмови та скасування

Значна кількість мовників відмовляється від цифрових ліцензій і мультиплексів через економічну недоцільність та зміну технологічного фокусу на OTT.

Приклади з початку року:

1. 25 червня анульована ліцензія телеканалу «Ми — Україна» у мультиплексі МХ-7.
2. Канал XSport припинив мовлення через складності економічного характеру.
3. Канал М1 відмовився від DVB-T2, зберігаючи присутність в кабельних та OTT мережах.
4. Ліцензію 41 каналу з Запоріжжя анулюють за невиконання зобов’язань і відсутність мовлення.

Штрафні санкції: серйозний контроль за дотриманням

Західний регулятор активно застосовував штрафи за порушення, серед яких:

• Відсутність мовлення або порушення структури власності;
• Невчасне інформування про зміни у керівництві;
• Публікація контенту з порушенням територіальної цілісності України;
• Заборонені фільми з актором, внесеним до списку загроз національній безпеці;

Серед найвагоміших штрафів — понад 300 тисяч гривень для OTT-сервісу Sweet.TV за пропаганду через контент із російським актором, а також близько 95 тисяч для сайту ua.news через матеріал, який позначив Крим як частину Росії.

Приписи: вимоги виправити порушення

Частими стали приписи за:

1. Несвоєчасне оновлення інформації про керівництво та юридичну адресу;
2. Незаконну рекламу нікотинових подушечок у кількох популярних медіа;
3. Порушення мовних і рекламних норм;
4. Нецензурну лексику та порушення правил мовлення в пам’ятні дні.

Власники медіа отримують документи з вимогою вжити заходів, і за необхідності мають право оскаржувати рішення у суді.

Боротьба з продуктами агресора: заборонені ресурси та особи

Упродовж першого півріччя 2026 року Нацрада заборонила близько двадцяти російських сервісів, зокрема популярні OTT-платформи та ТВ-ресурси. Окрім того, до переліку загроз національній безпеці внесли трьох відомих російських артистів і блогера, які мають обмеження на роботу в Україні.

Контроль за мовними квотами в ефірі

Перевірка 40 загальнонаціональних телеканалів засвідчила: мовні квоти майже повністю дотримані. Тридцять два канали виконують вимогу щодо 100% українськомовного контенту, інші — мають дуже високі показники від 96 до майже 99%. Найнижчий рівень україномовності в ICTV2 — 96,28%, середній же по групі сягає 99,6%.

Перегляд правил відтермінування запуску мовлення

Зміни у положенні про ліцензування на час воєнного чи надзвичайного стану уточнили критерії для відстрочок початку мовлення. Нацрада отримала десять звернень від медіа, але дозволила відтермінування лише чотирьом — з причин окупації, бойових дій чи фінансових труднощів. Такий підхід допомагає зберегти контроль і ефективність роботи телерадіоринку в складних умовах.

Головне зображення створене за допомогою штучного інтелекту ChatGPT.

Матеріал виконано за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та фінансування Norad.