- Коли чекати вибори в Україні після війни: що готує парламент
- Події, які стали поштовхом до роботи над законами
- Важливі рішення та відновлення роботи ЦВК
- Позиція Президента та масштаб роботи робочої групи
- Термінові виклики та продовження роботи
- Позиція ЄС щодо виборів
- Інтерв’ю з Олександром Корнієнком: що відбувається в парламенті
- Коли слід очікувати вибори і які труднощі на шляху
- Роль Центральної Виборчої Комісії та кадрові виклики
- Безпека понад усе: чи можуть відбутися вибори під час війни?
Коли чекати вибори в Україні після війни: що готує парламент
Перший заступник голови Верховної Ради України розповідає про створення робочої групи, яка готує масштабні законодавчі пропозиції щодо організації та проведення виборів у період воєнного стану та одразу після завершення бойових дій.
Події, які стали поштовхом до роботи над законами
9 грудня 2025 року Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність провести вибори в країні, одночасно звернувшись до США та європейських лідерів із проханням гарантувати безпеку процедури. Через п’ять днів, 14 грудня, голова держави повідомив, що народні депутати найближчим часом розроблять пропозиції щодо можливості внесення змін до законодавства про вибори під час дії воєнного стану.
22 грудня Верховна Рада створила робочу групу для організації президентських виборів у період воєнного стану. Перше засідання відбулося 26 грудня, де Центральна виборча комісія (ЦВК) окреслила ключові проблеми, з якими можуть зіткнутися під час поствоєнних виборів.
Важливі рішення та відновлення роботи ЦВК
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підкреслив, що закон про вибори під час дії воєнного стану буде застосовуватися лише один раз, як виняткова міра. З 1 січня 2026 року ЦВК відновила роботу автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «Державний реєстр виборців» у частині взаємодії з виборцями.
Наприкінці січня ЦВК представила свої пропозиції щодо законодавчого регулювання виборів після скасування чи завершення воєнного стану. Голова ЦВК Олег Діденко зазначив, що були розглянуті варіанти інтернет- та поштового голосування для українців за кордоном. Однак ці методи визнають ризикованими у контексті складної безпекової ситуації після війни.
Позиція Президента та масштаб роботи робочої групи
14 лютого під час Мюнхенської конференції безпеки Володимир Зеленський заявив, що Україна готова провести президентські вибори й референдум щодо мирної угоди у разі оголошення двомісячного припинення вогню.
Очолює робочу групу перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, а його заступницею є заступниця спікера Олена Кондратюк. До складу групи входять 64 учасники, серед яких представники всіх парламентських фракцій і груп, Офісу Президента, Кабінету Міністрів, військових установ, ЦВК, громадських організацій, Верховного Суду та експертного середовища. Група працює через сім підгруп, а станом на 20 березня провела вже 46 засідань.
Термінові виклики та продовження роботи
Початково робоча група планувала завершити роботу до кінця лютого 2026 року. Однак через складність питань та об’єм роботи терміни було продовжено. За словами учасників, поставлені строки видавалися нереалістичними для створення якісного законодавства щодо поствоєнних виборів. Погоджені питання передані на обговорення парламентським фракціям і депутатським групам.
Позиція ЄС щодо виборів
У своїй резолюції з питань євроінтеграції України, прийнятій на початку липня 2026 року, Європейський Союз наголосив, що майбутні поствоєнні вибори мають відбутись після достатнього періоду з моменту скасування воєнного стану, щоб гарантувати їм свободу і справедливість.
Інтерв’ю з Олександром Корнієнком: що відбувається в парламенті
Чи працює зараз робоча група з підготовки до виборів?
— Працюємо, експерти готують проєкти документів. Підгрупи надали свої пропозиції, які вже представлені. Законопроєкт про перші поствоєнні вибори ще далеко від ідеалу. Залишилось багато технічних і організаційних моментів, які треба оформити.
Політичні питання, зокрема, виборча система, участь українців за кордоном та внутрішньо переміщених осіб – це питання, що остаточно вирішуються політичною згодою. Літній сезон не сприяє активній роботі, тому найбільш інтенсивні засідання, ймовірно, відновляться у вересні.
Чи існує політична підгрупа?
— Немає окремої політичної підгрупи. Політичні питання розглядаються всім складом робочої групи на засіданнях з конкретними темами, наприклад, виборча система або голосування українців за кордоном. Позиції політичних сил вже звучать, але громадськість часто їх критикує, тому дискусії тривають.
Чи є консенсус щодо закону про перші поствоєнні вибори?
— Всі погоджуються з необхідністю проведення виборів. Немає одностайності щодо тексту закону. Потрібні компроміси. Важливо, що всі визнають необхідність спеціального, одноразового закону, який розширить дію діючого Виборчого кодексу без суттєвих змін у ньому.
Коли слід очікувати вибори і які труднощі на шляху
Які вибори мають відбутися першими: парламентські, президентські чи місцеві?
— Це політичне рішення парламенту. Експерти можуть висловити свої думки, проте остаточне слово за політиками.
Чи можливі вибори до завершення воєнного стану?
— Відповідь залежить від безпекових умов. Парламентські вибори традиційно потребують шести місяців підготовки, президентські можуть пройти швидше, але безпека — ключовий фактор. Території під контролем держави зазнають обстрілів, дуже багато виборчих дільниць зруйновано або знаходяться на окупованих територіях.
Серед головних викликів у підготовці:
1. Відновлення виборчої інфраструктури (близько чверті дільниць знищено або недоступно).
2. Урегулювання питань із реєстрами виборців та легалізація відповідних процесів.
3. Організація голосування українців за кордоном, що вимагає часу на створення мережі дільниць.
Також є питання військового голосування, яке потребує режиму припинення вогню, і комплексного захисту прав ВПО.
Роль Центральної Виборчої Комісії та кадрові виклики
Нинішній склад ЦВК найближчим часом завершує термін повноважень, ставши першою комісією, яка ще не провела жодних всеукраїнських виборів через війну і блокування демократичних процесів. Коли буде призначено новий склад — поки невідомо, але це відбудеться відповідно до закону.
Безпека понад усе: чи можуть відбутися вибори під час війни?
Однозначна відповідь: поки тривають активні бойові дії, вибори неможливі через відсутність умов для безпечного і чесного голосування. Особливо це стосується регіонів за лінією фронту, де будь-яка виборча кампанія неможлива. Під час активних обстрілів і атак, зокрема за допомогою безпілотників, організація виборів загрожує не лише їхній легітимності, а й життю людей.
Фото: www.shooteditdeliver.eu
