Організатори проєкту «Тисячовесна»: Причин для зміни результатів немає

“Тисячовесна”: Чи варто сумніватися у прозорості результатів культурної ініціативи?

Організатори закликали надсилати скарги за наявності реальних доказів конфлікту інтересів або сумнівів у справедливості вибору переможців.

Що говорить Міністерство культури?

Станом на зараз, у Міністерстві культури України немає жодних офіційних звернень або заяв про конфлікт інтересів у рамках ініціативи “Тисячовесна”. Про це на брифінгу 20 серпня повідомила віцепрем’єрка з гуманітарної політики, міністерка культури Тетяна Бережна.

Вона пояснила, що для оцінювання проектів запросили професіоналів — людей, які мають практичний досвід, а не лише теоретичні знання. Але таких фахівців в Україні не так багато, і тому учасники й експерти часто перетиналися. Щоб запобігти конфліктам інтересів, була створена спеціальна система контролю.

Як саме це працювало?

• Перед жеребкуванням експерти подавали заяви про наявність конфліктів інтересів, щоб виключити себе з другого етапу оцінювання.
• Якщо під час розгляду проєктів з’являлися нові сумніви (наприклад, про знайомих режисерів), експерти також заявляли про це та не брали участі у голосуванні стосовно таких проектів.
• У процесі пітчингу фахівці, які мали конфлікти, не могли голосувати або брали паузи під час обговорень відповідних проектів.

Позиція Державного агентства України з питань кіно

Голова агентства Андрій Осіпов визнав, що система поки що не передбачає подання заяв про потенційний конфлікт або упередженість на початковому етапі. За його словами, це важливо врахувати, адже конфлікти інтересів можуть бути як позитивними, так і негативними за впливом на рішення.

Тому в наступному раунді конкурсу «Тисячовесна» цю можливість додадуть.

Що відомо про процедуру розгляду скарг?

У постанові передбачено, що в разі виявлення конфлікту інтересів після оголошення результатів, спеціальна комісія має провести повторне голосування. Проте наразі інформації про такі випадки після основного голосування немає.

Погляд на виклики оцінювання від експертів та журналістів

Наталія Лигачова, шефредакторка «Детектора медіа» з багаторічним досвідом у конкурсах, підкреслила, що підозри щодо необ’єктивності оцінок можуть виникати у журі. Водночас, публічне розкриття голосувань може створити тиск і утруднити участь у майбутніх процесах.

Вона рекомендує організаторам більше наголошувати на чесності та добропорядності експертної команди.

Підтримала цю думку і голова Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти Ольга Россошанська, підтвердивши, що всі ризики враховані, а головною надією залишається доброчесність оцінювачів.

Що далі? Аналіз і комунікація

Тетяна Бережна повідомила, що наразі збирають усі зауваження від представників культурної спільноти. Перелік експертів формувався із залученням правоохоронних органів, різних міністерств та творчих секторів, і в наступних циклах можливий більш широкий відкритий відбір.

Переможці та питання фінансування

Серед переможців конкурсу виявилися й ті, хто раніше отримував гранти від Українського культурного фонду (УКФ). Проєкти перевіряли, щоб уникнути подвійного фінансування.

Андрій Осіпов закликав повідомляти про підозрілі випадки: листи в Мінкульт будуть розглянуті, на відміну від дописів у соцмережах. Наразі підстав для перегляду результатів немає, але по одному випадку проводиться службове розслідування, про яке поінформують пізніше.

Відповіді на поширені запитання

1. Чи будуть публічні протоколи голосування? — Такої практики зазвичай немає, оскільки процеси оцінювання закриті для запобігання тиску на експертів.
2. Чи можна оприлюднити детальні протоколи? — Закон цього не дозволяє, хоча протоколи можуть бути використані для внутрішніх перевірок.
3. Як розглядають питання порушень авторських прав? — Вони фіксуються, але рішення за цим фактом ухвалюють судові органи.

Інформація про конкурс та бюджет

Підтримка надаватиметься за такими категоріями:

• ігрові фільми та серіали;
• документальні фільми та серіали;
• анімаційні фільми та серіали;
• проєкти для дитячої аудиторії;
• сучасна музика;
• перформативне мистецтво;
• візуальне мистецтво;
• аудіовізуальні шоу і відеоролики для соцмереж.

Загальний бюджет ініціативи — 4 мільярди гривень. Заявки приймали до 28 травня, а в серпні відбулась публічна презентація фіналістів.

Хто оцінював і скільки проектів подано?

Наприкінці травня Кабмін затвердив список із 120 експертів, згодом їх кількість зросла до понад 180. Кожен проєкт розглядався п’ятьма спеціалістами за десятьма критеріями. Команди, які набрали не менше 60 балів, представили свої ідеї у фіналі.

Загалом до ініціативи надійшло 2634 заявки, з яких після технічного відбору до другого етапу пройшло 1227.

Розподіл проектів по напрямках:

• Візуальне мистецтво — 136 з 199;
• Перформативне мистецтво — 217 з 282;
• Сучасна музика — 214 з 299;
• Документальні фільми — 241 з 355;
• Ігрові фільми і серіали — 290 з 405;
• Дитячі і анімаційні проєкти — 129 з 170.

Де пройшов фінал і скільки переможців визначили?

Фінальний етап відбувся з 12 по 16 серпня в Івано-Франківську. У результаті визначили 545 проєктів-переможців, які отримають державну підтримку.

Фото: Наталія Лигачова