Позиція громадських організацій щодо бюджету Суспільного мовника на 2027 рік

Від Державного До Суспільного: 10 Років Трансформації Українського Медіапростору

Ювілейний Рік Суспільного Мовника: Що Змінилося за Десятиліття?

19 січня 2027-го Суспільне відзначає 10 років свого існування як головний провайдер суспільних медіа України. За цей час ми стали свідками вражаючих перетворень – зі старого, неефективного державного мовлення на сучасну, багатоплатформову корпорацію, що працює 24/7.

І сьогодні Суспільне — це не лише класичне радіо і телебачення, а й активна присутність у соцмережах та на цифрових платформах: Threads, YouTube, YouTube Shorts. Особливу увагу приділено дитячому контенту, де проєкт Бробакс відповідає на потреби молодої аудиторії.

Фільми та Сюжети, Які Залишають Відбиток

Серед знакових проєктів Суспільного – документальні стрічки, що відображають ключові події сучасної української історії: «9:20 Є конституція», «Природний кордон», «Колапс: як українці зруйнували імперію зла». Ці роботи не тільки інформують, а й формують національну пам’ять.

Відео з Медіатеки Суспільного регулярно стають вірусними у соцмережах, дозволяючи ділитися українськими реаліями з усьому світом.

Унікальний Український Досвід: Розвиток Медіа В Умовах Війни

Відмінною рисою українського Суспільного є те, що воно розвивалося під час реальної, всеохопної війни. На відміну від сусідів з Центральної й Східної Європи, які реформували суспільні мовники в мирний час, Україна створила власну модель, що адаптується до бойових дій і викликів 21 століття.

За цей період створено три польові команди наглядової ради та правління, що гарантують стійкість і незалежність інституції. Проведено масштабну оптимізацію, реформи та цифровізацію архівів, але фінансова незалежність лишається нагальною проблемою.

Фінансування — Ключ до Незалежності

За рекомендаціями Ради Європи й Єврокомісії, фінансування Суспільного має бути чітким та гарантованим — це основа його незалежності. Але, попри зусилля, держава досі не повністю виконала свої зобов’язання. Основну частину бюджету забезпечували міжнародні партнери.

Війна: Випробування для Культури та Інформації

Війна змінила пріоритети бюджету, відсунувши на другий план культуру. Однак вона стала й ареною інформаційної боротьби, де агресор робить усе, аби послабити підтримку України на міжнародній арені та розколоти суспільство всередині країни.

Ось як ворог впливає на молодь:

• Нормалізує радянські та тоталітарні символи через популярні мультфільми.
• Залучає через вірусні музичні хіти, щоб формувати власний культурний код у молодих українцях.
• Послаблює майбутній опір, використовуючи психологічний і пропагандистський тиск.

Навіщо Потрібен Український Контент?

Виробництво якісного національного контенту має стояти на одному рівні з оборонними пріоритетами. Тільки так Україна зможе не лише захистити свій інформаційний простір зараз, а й – що не менш важливо – підготувати майбутнє, де молодь ростиме з усвідомленням національної ідентичності та демократичних цінностей.

Як Забезпечити Фінансову Стабільність Суспільного у 2027 році?

Закон чітко визначає, що Національна телерадіокомпанія України повинна отримати 0,2% від загального державного бюджету попереднього року. Водночас основна частина коштів іде на сектор безпеки та оборони. Тож громадські організації закликають:

1. Профінансувати НСТУ згідно з нормами, вираховуючи витрати на оборону.
2. Виділити близько 3,8 мільярда гривень для розвитку мовника у 2027-му.
3. Інвестувати в національне контентне виробництво та підтримати незалежних творців, що працюють за стандартами Суспільного.

Це допоможе не лише підтримати існуючий рівень, а й розвивати нові проєкти, які посилять інформаційний суверенітет України.

Підтримка Громадських Організацій

Заяву щодо належного фінансування Суспільного підписали провідні українські громадські інституції:

• Центр демократії та верховенства права
• ГО «Інститут масової інформації»
• ГО «Жінки в медіа»
• ГО «Український інститут медіа та комунікації»
• ГО «Платформа прав людини»
• ГО «ДІЇ – Україна»
• Фундація Суспільність
• ГО «Лабораторія цифрової безпеки»
• Інститут демократії імені Пилипа Орлика
• ГО «Детектор медіа»
• Громадянська мережа ОПОРА
• Фундація Пилипа Орлика
• Центр досліджень визвольного руху
• Центр аналізу інформації «Лакмус»
• Мережа захисту національних інтересів «АНТС»