«Радіо Нікополя»: конфлікт із Нацрадою і практика штрафування медіа
Нещодавній штраф у 172 тисячі гривень, накладений на «Радіо Нікополя» за мовлення без реєстрації, викликав активне обговорення в медіасфері. Спалахнула дискусія після публікації Наталії Лигачової у Facebook, що надала підстави детально розглянути механізми і політику Національної ради з питань телебачення та радіомовлення щодо застосування штрафів. Хоча регулятор здебільшого діє зважено, дотримуючись законодавства, існують неоднозначні випадки, коли для одних гравців медіаринку важлива буква закону, а для інших — скоріше його дух.
Приклади суперечливих рішень Нацради
Особливо яскраво ця проблема проявилася у січні 2025 року, коли канал НТН ризикував отримати штраф у півмільйона гривень через трансляцію однієї серії серіалу «9.11» англійською мовою тривалістю 41 хвилину. Закон «Про медіа» суворо вимагає, щоб телемовники протягом визначених періодів поширювали програми державною мовою. Винесення такого штрафу було законним, адже порушення було суттєвим і відповідало 10% ліцензійного збору каналу.
Однак представники НТН пояснили це технічним збоєм через «блекаут» у системі, де не передбачене втручання оператора. Вони наголошували на відсутності вигоди від порушення, відсутності скарг від глядачів і використанні англійської мови, а не мови країни-агресора. Імовірно, допомогу у зниженні відповідальності надала участь члена Наглядової ради мовника Сергія Созановського.
Під час засідання було висловлено таку думку: «Вартість підтримки цього сервісу в півтора раза перевищує суму штрафу. Нацрада має право, а не обов’язок накладати штрафи — це великі гроші, які нам даються важко». Ця фраза добре ілюструє дилему між буквою і духом закону. У результаті більшість членів не підтримала накладення штрафу, тому рішення не було прийняте.
Позиції членів Нацради і медіагравців
Роман Андрейко, один із членів Нацради, відзначив: «За буквою закону ми порушили правила, але за духом — ведемо мовлення тут виключно українською мовою. Моніторинг побудований так, що якщо була кілька хвилин російською — годину зараховують до російськомовного контенту». Він пропонував враховувати сумління і карати з огляду на реальні обставини, а не формальні порушення. Та Нацрада наполягла на штрафі в 88 тисяч гривень для 24 каналу.
Суперечливість підкреслює позиція заступника голови Нацради Олега Черниша, який підтримував мовників у різних випадках, у той час, як інші, як-от Олександр Бурмагін, наполягали на суворому дотриманні закону без преференцій. Бурмагін акцентував на принципах рівності відповідальності для всіх гравців, аби уникнути підозр у корупції чи упередженості.
Історія з «Радіо Нікополя»
Історія «Радіо Нікополя» почалася з подачі заяви на реєстрацію лінійного медіа на початку року Володимиром Заграничним. Проте в березні 2026 року Нацрада відмовила у реєстрації через неповну інформацію. Інформації про наступні подання чи уточнення від регулятора не було надано.
Згодом, в результаті моніторингу, було виявлено мовлення без реєстрації. Регулятор трактує цей проєкт як лінійне аудіовізуальне медіа, що без ліцензії не має права працювати, через що й був накладений штраф у 172 тисячі гривень. Також Нацрада звернулась до поліції з вимогою припинити незареєстровану діяльність.
Аргументи і позиції навколо штрафу
Володимир Заграничний, який не був присутнім на засіданні, у коментарі заявив, що радіо має інформативний характер і музика лише фонує. На його думку, факт безперервного аудіопотоку або слово «радіо» у назві не свідчать про лінійне аудіовізуальне медіа. Однак члени Нацради на чолі з Максимом Онопрієнком наголошували на відповідності до законодавства.
Олег Черниш виступив із ініціативою переглянути рішення, запропонував скасувати штраф, підкреслюючи, що «Радіо Нікополя» не є лінійним аудіальним медіа. Проте більшість членів ради це не підтримала, вказуючи на відсутність юридичних підстав для скасування рішення. Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук визнав рішення формально законним, але зазначив: «Нацрада має не карати локальні медіа за порушення, а запобігати їм».
Чому одні штрафи скасовують, а інші навпаки?
У різних випадках регулятор демонструє неоднаковий підхід.
- Канал НТН був готовий до діалогу і виклав аргументи про технічні причини;
- «Радіо Нікополя», мовлячи в прифронтовій зоні та інформуючи про тривоги, отримало жорсткий штраф;
- Члени Нацради мають дискретні повноваження, які застосовують по-різному, що викликає питання про послідовність політики.
Водночас, у законі «Про медіа» прописане чітке правило про реєстрацію, яке не завжди враховує особливості діяльності локальних мовників у зоні конфлікту чи надзвичайних ситуаціях.
Тенденції та виклики регулювання медіа
Ідентифікація аудіовізуальних медіасервісів як окремої категорії, відокремлення їх від онлайн-медіа, створює напруженість і різні тлумачення закону. Координація між регулятором та іншими органами співрегулювання недостатня, що провокує конфлікти та нерівність підходів до медіа-компаній.
Через суперечливість рішень і неоднозначність критеріїв «Радіо Нікополя» готується оскаржувати штраф у суді, ставлячи перед правовою системою складне питання про межі регулювання та права локальних медіа.
Важливість прозорості у прийнятті рішень
Одна з ключових проблем – відсутність відкритості у мотивації рішень Нацради. Члени ради не можуть відкрито озвучувати причини своїх голосувань до прийняття рішень, що ускладнює розуміння стратегії регулятора та викликає недовіру. Доступність і аргументованість рішень допомогла б медійникам і громадськості краще орієнтуватися у правилах і очікуваннях.
Наразі спостерігаємо, що обґрунтування рішень не завжди прозорі і часто несуть емоційний або політичний відтінок, що знижує довіру і створює напруженість у медіапросторі.
Матеріал підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та за фінансування Норвезького агентства з розвитку співробітництва (NORAD).
Колаж: Микола Шиманський
