Вимоги до онлайн-медіа: Нацрада розробила проєкт без погодження з органом співрегулювання

Нацрада vs орган співрегулювання: чому не вдається домовитись про критерії онлайн-медіа?

Минулого тижня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення презентувала власний проект критеріїв для онлайн-медіа і відкрила його на громадське обговорення. В цьому документі регулятор разом із експертами донорської організації запропонував чіткі вимоги, але… не всі згодні з цим підходом. Зокрема, орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа виявився критичним до проєкту.

Під час засідання член Нацради Олександр Бурмагін зазначив, що на стадії передачі проекту керівництву органу співрегулювання дискусія перестала бути конструктивною. Голова цього органу — Оксана Романюк — у коментарі для «Детектора медіа» висловила подив через дії Нацради та наголосила, що регулятор намагається обходити медіаспільноту.

Хто має ухвалювати критерії онлайн-медіа: відповідь у законі

Відповідно до закону «Про медіа», саме орган спільного регулювання зобов’язаний розробляти критерії, а Нацрада — їх затверджувати. Однак цей орган почав діяльність лише в червні 2024 року, і строк розробки — рік з моменту набрання чинності закону, тобто до 31 березня 2024 року. У випадку затримки документ має затверджувати Нацрада.

Осінню 2025 року орган співрегулювання запустив процес розробки критеріїв, у той час як Нацрада всі ці роки могла вчинити це самостійно, але обрала інший шлях — сьогодні винести критерії на обговорення якраз тоді, коли над цим працює орган співрегулювання.

Ключові критерії онлайн-медіа за версією Нацради

Проєкт Нацради пропонує вісім основних критеріїв, за якими визначається онлайн-медіа:

1. Відповідність діяльності до цілей та призначення медіа.
2. Наявність редакційного контролю.
3. Економічний характер діяльності.
4. Регулярність розповсюдження інформації.
5. Публічний характер роботи.
6. Постійна назва онлайн-ресурсу.
7. Активне поширення контенту через власний сайт або офіційні акаунти у соцмережах.
8. Відсутність ознак аудіовізуального медіа, що регулюються окремо.

За логікою документу, будь-яка особа чи організація, що постійно поширює інформацію за цими критеріями, визнається суб’єктом онлайн-медіа незалежно від реєстрації.

Як Нацрада бачить розмежування онлайн-медіа та аудіовізуальних медіа?

В проєкті наголошується, що онлайн-медіа переважно працюють з текстовим контентом, зокрема статтями та зображеннями. Відео чи аудіоматеріали можуть бути присутні, але лише як допоміжні елементи.

Про трансляції суспільно важливих подій також йдеться, але за умов неперетворення на систематичне мовлення із заздалегідь визначеним розкладом. Отже, сервіси з каталогами аудіовізуальних програм не належать до онлайн-медіа.

Позиція Нацради: спроба врегулювати ситуацію

Олександр Бурмагін підкреслив, що закон дозволяє одночасну розробку критеріїв і Нацрадою, і органом співрегулювання, але останні мають пріоритет. Навіть так, через складнощі у співпраці, Нацрада готує власний проект, акцентуючи увагу на тому, що будь-які нові визначення та підходи, які суперечать Закону про медіа, неприйнятні.

Пресслужба Нацради пояснила, що регулятор був зацікавлений створювати критерії у форматі співрегулювання і навіть утворив спеціальну робочу групу з представниками індустрії та громадськості. Однак протягом півроку робота не була завершена, бо керівництво органу співрегулювання відхилило проєкт через юридичні розбіжності.

В результаті Нацрада підготувала власний варіант, що базується на спільно напрацьованих документах робочої групи, але вже в іншій редакції, яку пропонується обговорити громадськості.

Нацрада коментує сумніви щодо визначень

• Регулятор не підтримує ідею розгляду онлайн-медіа як «медіапослуги». Таке визначення, на його думку, суперечить чинному закону.
• Закон уже містить чітке визначення онлайн-медіа, яке не слід змінювати.
• Нацрада не погоджується з поділом онлайн-медіа на підкатегорії за типом контенту (текстова, відео, аудіо), як пропонувала індустрія.
• Регулятор виступає проти включення дистрибуційних майданчиків (Facebook, Instagram, TikTok тощо) як окремих суб’єктів, наводячи аргумент, що якщо медіа має ознаки аудіовізуального, воно не може одночасно бути онлайн-медіа.

Погляд органу співрегулювання: неприйнятність пропозицій Нацради

Голова органу співрегулювання Оксана Романюк розповіла, що робоча група почала роботу влітку 2025 року і за її участі створили проєкт критеріїв, який підтримували і представники Нацради. Проте індустрія визнала цей проєкт неприйнятним.

Документ передбачав подвійне затвердження — і Нацрадою, і органом співрегулювання — для легітимності. Однак бачення документу різко розійшлося через проблеми з юридичними формулюваннями і підходом до реєстрації медіа у соцмережах як окремих суб’єктів.

Що спонукало індустрію відхилити проєкт?

• Визначення онлайн-медіа не було позитивно сформульоване.
• Вимога реєструвати кожен акаунт в соцмережах окремо створювала б надмірний адміністративний тягар.
• Ураховувався форматний підхід, за якого наявність навіть частини відео могла автоматично перекваліфікувати онлайн-медіа в аудіовізуальне.

Така модель суперечить нормам EMFA (Європейському медіаакту) та європейській практиці, де медіасервіс реєструється один раз, а платформи є каналами дистрибуції контенту.

Подальші кроки та міркування органу співрегулювання

Орган співрегулювання продовжує роботу над проєктом, висуває законодавчі ініціативи щодо дистрибуційних майданчиків та бере участь у робочій групі з імплементації EMFA при Верховній Раді.

З останніх зустрічей відомо, що Нацрада різко відкинула більшість пропозицій органу 30 березня 2026 року і відновлення діалогу не відбулося. Відтоді орган співрегулювання готує допрацьовану редакцію з урахуванням усіх коментарів.

Про що попереджає голова органу співрегулювання?

Оксана Романюк вказує, що тривала зупинка процесу може позначитися не лише на легітимності критеріїв, але й на виконанні Україною власного законодавства, а також європейських зобов’язань щодо свободи слова та медіа.

Вона нагадує, що ключовим питанням залишається право редакції не реєструвати окремо кожен обліковий запис, а також функціональне, а не лише форматне розмежування медіа.

Орган співрегулювання відкритий до співпраці, пропонує мораторій на перевірки реєстраційного статусу онлайн-медіа до моменту затвердження норм і наголошує на важливості спільної роботи індустрії і регуляторів.

Думки медіаспільноти: об’єднання для кращих рішень

Галина Петренко, секретар правління органу співрегулювання, підкреслює: через активний діалог і об’єднання позицій профільних організацій можна сформувати потужний голос індустрії й забезпечити врахування спільних інтересів.

Наразі тривають правки та обговорення, що допоможуть збалансувати інтереси регулятора, медіа та суспільства.

Зображення у матеріалі створене штучним інтелектом Grok.