Дослідницькі установи рекомендують уряду переглянути стратегію відновлення бізнесу, постраждалого внаслідок війни.

Аналітики пропонують змінити модель відновлення бізнесу, постраждалого через війну

Декілька відомих аналітичних центрів, які займаються економічною політикою, звернулися до Кабінету Міністрів із важливими рекомендаціями щодо відновлення українського бізнесу після воєнних руйнувань. Ініціатива опублікована на платформі Економічної експертної спільноти.

Чому варто змінити підхід до підтримки бізнесу

Експерти наполягають, що держава не має компенсувати збитки приватних підприємств із власного бюджету безпосередньо. Натомість завдання влади – створити умови для справедливого та ефективного розподілу ризиків між бізнесом, страховиками, банками, міжнародними партнерами та бюджетом.

Ось кілька ключових аргументів:

• Існуючі державні програми не покривають масштаб втрат бізнесу;
• Ринок страхування має обмежені можливості для прийняття великих воєнних ризиків;
• Потрібна синергія бюджетних, страхових і банківських інструментів.

Пропозиції щодо масштабування страхування та фінансування

Аналітики пропонують зосередити увагу на кількох взаємопов’язаних напрямах:

1. Розширення страхування воєнних ризиків із підвищенням гнучкості та ресурсів;
2. Удосконалення програми «Доступні кредити 5-7-9%» з підвищенням лімітів і пристосуванням під реальні потреби бізнесу;
3. Впровадження механізму розподілу ризиків на кілька рівнів – від самого підприємства до державного перестрахування катастрофічних збитків.

Вони наголошують, що така багатошарова модель дозволить ефективніше використовувати наявні ресурси й забезпечить прогнозовані умови для підприємств у тривалій перспективі.

Як має працювати розподіл ризиків

Запропонована модель виглядає так:

• Перший рівень: ризик несе сам бізнес;
• Другий рівень: первинний страховий ринок;
• Третій рівень: перестрахування;
• Четвертий рівень: державний механізм перестрахування (stop-loss) для катастрофічних збитків.

Держава повинна фокусуватися на підтримці лише цього останнього шару, а не заміщувати приватний капітал. Тільки так можна уникнути неефективного використання бюджету та створити передбачувані правила для всіх учасників процесу.

Які зміни пропонують для кредитування постраждалого бізнесу

Ще однією важливою ініціативою є розвиток та розширення кредитної підтримки. Аналітики пропонують наступне:

• Підвищити граничні суми за програмою «Доступні кредити 5-7-9%»;
• Запровадити спеціальний механізм кредитування бізнесу, який постраждав через війну;
• Основою кредитування має стати державна портфельна гарантія, що покриватиме близько 70–80% кредитного ризику.

Завдяки цьому можна залучити банківський капітал як основний ресурс для фінансування, а роль держави – зменшувати ризики і підтримувати стабільність ринку.

На що можуть піти кредити

Важливим є також розширення напрямів використання отриманих кредитів:

• Оперативний ремонт та заміна обладнання;
• Поповнення оборотних коштів, включно з оплатою праці;
• Фінансування закупівель і критично важливих витрат;
• Модернізація, релокація та формування резервних виробничих потужностей.

Подолання адміністративних перешкод і адаптація законодавства

Фахівці вказують на потребу ліквідувати бюрократичні бар’єри, що гальмують відновлення бізнесу. Серед пропозицій:

1. Створити механізм авансових страхових виплат, базуючись на попередній експертизі та єдиному реєстрі ушкоджень;
2. Адаптувати податкові правила з урахуванням реальних військових втрат;
3. Стимулювати підприємців інвестувати у заходи зниження власних воєнних ризиків.

Хто підтримує ці ініціативи

Ініціативу підписали провідні аналітичні установи України, зокрема:

• Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна;
• Інститут соціально-економічної трансформації;
• Український інститут правової політики;
• Інститут податкових реформ;
• Асоціація податкових консультантів;
• Аналітичний центр Advanter Group;
• Інститут фінансів та права та інші.

Загалом ці експерти пропонують комплексний і системний підхід до підтримки бізнесу, що дасть змогу підвищити гнучкість відновлення і мінімізувати втрати у воєнний час.

Фото: Кабінет Міністрів України / Facebook