Результати конкурсу «Тисячовесна»: 576 фіналістів та обговорення чесності

Рекордний відбір «Тисячовесни»: 576 фіналістів та виклики доброчесності у культурі

Минулого тижня відбувся фінал найбільш масштабної в новітній історії програми державної підтримки культури – «Тисячовесна». П’ять насичених днів пітчингів, що тривали з 12 по 17 серпня в Івано-Франківську, завершилися визначенням 545 переможців. Але за цією подією стоїть не лише радісна статистика — проєкт виявив ряд важливих викликів, які варто проаналізувати.

Підсумки відбору: бюджети, дебюти та географія учасників

Під час брифінгу 20 серпня Міністерство культури разом із Держкіно та Держмистецтвом оголосили деталі першого відбору «Тисячовесни». З понад півтисячі відібраних проєктів розподіл фінансування та категорій виглядає так:

• Ігрові фільми та серіали: 91 проєкт, із загальним бюджетом понад 2 млрд грн (76 фільмів і 15 серіалів).
• Неігрове кіно: 70 проєктів (67 фільмів, 3 серіали) на суму 241 млн грн.
• Анімація та контент для дітей: 30 проєктів (23 анімації, 17 фільмів, 13 серіалів) на 323 млн грн держпідтримки.
• Візуальне мистецтво: 77 проєктів на 146,3 млн грн.
• Сучасна музика: 144 проєкти на 250,4 млн грн.
• Перформативне мистецтво: 133 проєкти на 396,6 млн грн.
• Аудіовізуальні шоу і соцмережеві відео: 135 окремо визначених переможців.

В цілому це означає 576 фіналістів, які пройшли всі етапи конкурсу. Особливо цікаво, що серед них 19% – дебютанти. У категорії ігрових фільмів ця частка складає 25%, у неігровому кіно – 31%, а в анімації та контенті для дітей – 30%. Водночас у перформативному мистецтві дебютантів виявилось лише 3%.

Культурна децентралізація: звідки надійшло найбільше заявок?

Географічний розподіл демонструє яскраву києвоцентричність: майже 77,4% усіх заявок надійшли зі столиці. Це пояснюється концентрацією інституцій і митців у Києві, але така перевага викликає питання щодо рівномірного розвитку культури в інших регіонах України.

Для прикладу, заявок з Галичини було лише 6,3%, з Одещини – 4,3%, а з інших регіонів ще менше. Це може свідчити про потребу у кращому промо та підтримці креативних ініціатив за межами Києва. Наступного року організаторам варто подбати про більш широку залученість регіонів.

Тематика проєктів: що обирають творці?

Серед переможців переважає «фестиваль байопиків» — багато робіт присвячені видатним постатям України: Лесю Курбасу, Василю Симоненку, Івану Миколайчуку, Івану Дзюбі, Георгію Гонгадзе та іншим. Додатково популярні теми захисту України на війні, України традиційної, фольклору, культурної спадщини та питань національної ідентичності.

Особливу увагу приділено контенту для молодої аудиторії, що є важливим для формування культурного світогляду майбутніх поколінь.

Бюджет програми: більше ніж очікували

Заявлений бюджет у 4 млрд грн виявився значно меншим за загальний фінансовий запит учасників — заявки перевищили цю суму у 4,8 рази. Найбільший попит спостерігався в неігровому кіно та анімації, де конкуренція перевищувала бюджет у 10 разів.

Загальний обсяг коштів, передбачених для реалізації проєктів, склав 5,7 млрд грн, з яких:

1. 3,37 млрд грн — державна підтримка;
2. 2,33 млрд грн — кошти співфінансування від заявників.

З цієї суми аудіовізуальна сфера отримала 4,72 млрд грн (2,58 млрд держпідтримки і 2,15 млрд коштів співфінансування), тоді як інші мистецькі напрямки поділили між собою 977,6 млн грн.

Складнощі системи: експерти, конфлікти інтересів та доброчесність

Під час конкурсу й було зафіксовано понад 300 випадків конфлікту інтересів серед експертів. Особливістю стало, що деякі з них одночасно виступали й заявниками, що породжувало сумніви у неупередженості оцінювання.

Міністерство культури разом із Держкіно і Держмистецтвом розробили систему запобігання конфліктам, зокрема:

• експерти добровільно заявляли про конфлікт;
• відводились від голосування проєктів, де були задіяні;
• під час пітчингів не брали участі в оцінюванні заінтересованих проєктів.

Однак уникнути непрямих конфліктів або недекларованих зв’язків виявилося непросто. Обговорення цих тем тривають як у медіа, так і в професійних спільнотах.

Наступні кроки і плани на майбутнє

Після затвердження переможців Міністерство культури має підписати договори з фіналістами та здійснити авансові виплати — не менш як 90% від бюджету, щоб запустити виробництво. Встановлені терміни завершення реалізації проєктів різняться:

• короткі відео (до 5 хвилин) мають бути готові до кінця 2026 року;
• проєкти з одноетапним виробництвом — до кінця першого кварталу 2027-го;
• багатостадійні проєкти (фільми, серіали, шоу, вистави) — до кінця 2027 року;
• ігрові та анімаційні фільми/серіали — очікуваний фініш у 2028 році.

Такий розподіл дає змогу не перевантажити індустрію, хоча строки залишаються доволі напруженими. Паралельно планується підготовка «Тисячовесни»-2027 із врахуванням поточних викликів.

Заплановані нововведення

Серед змін на наступний рік обіцяють:

• введення окремої категорії «Книжки» для літератури;
• розділення категорії «Анімація та контент для дітей» на дві окремі;
• створення спеціальної категорії для дебютантів, щоб початківці не конкурували з досвідченими виробниками;
• підвищення прохідного балу з 60 та удосконалення критеріїв оцінювання;
• регулювання використання штучного інтелекту у презентаціях проєктів;
• ранніший старт прийому заявок, починаючи з січня 2027 року.

Попри існуючі складнощі, розвиток програми продовжується, а держава тримає на контролі процес підготовки і запуску нового конкурсу.

Матеріал підготовлено за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та фінансування Норвезького агентства з розвитку співробітництва (NORAD).

Фото: Міністерство культури