Ризики для бронювання: вплив нових урядових правил про військовозобов’язаних на медіа

Нові правила бронювання військовозобов’язаних: які медіакомпанії змушені знімати бронь і як це вплине на індустрію

З початку липня в Україні діють оновлені норми бронювання співробітників із числа військовозобов’язаних, що спричинило суттєві зміни в медіасфері. Міністерство економіки звернуло увагу на перевищення законодавчо встановлених лімітів бронювання за даними Пенсійного фонду і Міністерства оборони. Внаслідок цього Міністерство культури надіслало відповідні повідомлення багатьом компаніям у сфері культури та медіа. Особливо жорстко доведеться діяти у групі «1+1», де понад 40 працівників мають бути «розброньовані». Детальніше про новації та їхній вплив – у матеріалі.

Що змінилося у правилах обліку військовозобов’язаних

1 липня уряд ввів Постанову № 862, яка змінила порядок обліку бронювання військовозобов’язаних на підприємствах. Ключова умова — щоб не втратити статус критично важливого об’єкта до вересня 2026 року, компанії мають прозвітувати про середню заробітну плату і податкові відомості до 10 серпня. Цей статус важливий для роботи у прифронтових зонах з підвищеною мінімальною зарплатою, що теж встановлене новими нормами.

Найбільша новація — заборона «подвійного» бронювання співробітників, які працюють за сумісництвом на кількох підприємствах. Раніше це давало змогу компаніям накопичувати «броньованих» працівників, що суперечить новим правилам. Тепер бронь можна оформити тільки за основним місцем роботи, де людина працює найдовше. Якщо ж сумарна кількість броні перевищує ліміт, керівники мають розбронювати зайвих співробітників, щоб зберегти статус критично важливого підприємства.

Поєднання баз даних Пенсійного фонду, Податкової служби та Міністерства оборони через портал «Дія» дозволило виявити порушення — найчастіше через наявність багатьох сумісників, які були заброньовані одночасно на різних об’єктах.

Які медіа і культурні підприємства мають обмежити бронювання співробітників

Мінкульт надіслав листи організаціям із повідомленням про необхідність зменшення кількості броньованих працівників, які працюють на сумісництві. У цьому повідомленні також міститься перелік із понад 80 підприємств різних сфер, що перевищили ліміт. Це театри, цирки, академії, музеї, філармонії і багато медіакомпаній.

Група «1+1»: найбільше сумісників і необхідність розбронювання

Мабуть, найбільше зачепить користувачів інформації медіагрупа «1+1». Ось кілька прикладів:

• ПРАТ ТК «ТЕТ» — 22 сумісники, з них 7 мають бути розброньовані;
• «1+1 продакшн» — 19 сумісників, 3 підлягають анулюванню;
• ТОВ «ТРК “Студія 1+1”» — 34 сумісники, із них 14 потрібно розбронювати;
• ТОВ «Реал істейт-ТВ» («2+2») — 17 сумісників, 6 слід зняти з броні;
• «УНІАН ТБ» та інші компанії групи також мають кілька осіб на сумісництві із втратою броні.

Загалом ці підприємства мусять зменшити число броньованих на 47 осіб.

Інші медіагрупи і компанії з подібними проблемами

Окрім «1+1», зайві сумісники зафіксовані у таких медіа:

1. ПрАТ «Телеканал “Інтер”» та його продакшн (і там, і там сумісники, частина з яких потребує розбронювання);
2. ТОВ «Лізко» — компанія з орбіти Дмитра Фірташа;
3. «Старлайт продакшн», «Ми — Україна», Sweet.tv, Омега ТВ;

Також є сумісники у таких юридичних особах, як «УП Медіа плюс» («Українська правда»), радіокомпаніях, дистрибуційних фірмах та регіональних медіа. Цікаво, що навіть у Міністерстві культури працюють сумісники, яких частково слід розбронювати.

Як це впливає на роботу медіа: думки зсередини

Директорка з управління персоналом Національної суспільної телерадіокомпанії України Вікторія Сидоренко пояснює, що нові правила значно скоротили кількість можливих бронь.

Головні складнощі пов’язані з тим, що працівники, які раніше працювали на кількох проєктах як сумісники, тепер можуть бути заброньовані лише на одному — основному. У результаті компанія змушена анулювати бронь мінімум двом співробітникам із тих, кого нараховувала раніше.

Особливо це відчутно у професіях, де позмінна зайнятість — норма. Наприклад, оператори, звукоінженери, монтажери, режисери часто працюють на кількох плейтах. Такі спеціалісти — справжній виклик для збереження робочих місць за новими правилами.

Вікторія зазначає, що хоча ідея обліку військовозобов’язаних за основним місцем роботи логічна й справедлива, практика її впровадження у роботі викликає серйозні труднощі. Часто доводиться відмовлятися від окремих напрямків або функцій, а це негативно позначається на виробничому процесі.

Що варто очікувати найближчим часом

Міністерство культури та інші державні органи вже закликали підприємства невідкладно скасувати зайві броні до 9 липня 2026 року. У багатьох медіакомпаніях цей процес лише починається, а зазначена кількість сумісників підлягає анулюванню.

Очевидно, що це призведе до перестановок у кадрах і змінам у робочих процесах, особливо в тих компаніях, де багато співробітників працюють у кількох місцях. Тож медіагалузь перебуває перед складним викликом у справі збереження балансу між вимогами держави і потребами власної діяльності.