Росія, Китай і сучасні моделі авторитарного управління

Росія, Китай і нові виклики авторитаризму: що потрібно знати Україні

Чому Україні вже недостатньо лише розуміти Росію — важливо придивитися ширше, особливо з огляду на посилення зв’язків із Китаєм.

Спільний прийом у Брюсселі — сигнал нової реальності

16 червня посольства Росії та Китаю в Бельгії провели урочистий захід у центрі Брюсселя на честь 25-річчя підписання Договору про добросусідство, дружбу та співпрацю. На вечорі були присутні представники понад 50 дипломатичних місій, зокрема переважно країн Глобального Півдня. Ця подія наочно демонструє тенденцію, яка останнім часом викликає дедалі більше занепокоєння у Брюсселі і Вашингтоні — поглиблення партнерства між Москвою і Пекіном.

Дослідження, що вказують на глобальний тренд

Аналітики звертають увагу на повсюдний поширений вплив Росії та Китаю у світі, що відбувається у період безкарності:

• «Випробовуючи межі: масштабний авторитарний вплив Китаю та Росії» від NED;
• «Стримана і прихильна до Кремля присутність: поява китайських медіаресурсів на тимчасово окупованих українських територіях» від RSF.

«Детектор медіа» також глибоко досліджує цю тему, і тенденції виглядають дуже тривожно для міжнародної стабільності.

Китай і Тайвань — технологічна війна нового формату

На конференції China in the World, що відбулася 6-8 липня в Тайбеї, фахівці обговорювали потенційні ризики, пов’язані з китайським впливом на регіон. Тайвань, який активно готується до місцевих виборів 2026 року, вважає головною загрозою втручання через технологічні атаки типу RAG poisoning — отруєння систем штучного інтелекту, що виконує роль джерела інформації для чатботів та інших цифрових платформ.

Якщо LLM grooming формує навчальне середовище для моделей ШІ на етапі їх розробки, то RAG poisoning більш небезпечне — воно атакує безпосередньо бази даних, що використовуються для відповіді, і може мати миттєвий ефект.

Технологічне протистояння: Росія і Китай

Росія не має власних передових ШІ-систем і зосереджена на кібератаках чужих рішень, тоді як Китай не лише створює сучасні технології, а й успішно їх експортує. Китайський кіберсуверенітет — його “суверенний інтернет” — втілюється не тільки у внутрішніх обмеженнях, а й у просуванні нових правил через міжнародні організації, як-от ООН, БРІКС та ШОС. Паралельно країна активно продає обладнання для спостереження, розумного міста та цифрові платформи.

Цікаво, що певні продукти протидії існують і всередині авторитарного простору: наприклад, застосунок, що намагається за допомогою ШІ зчитувати емоції керівника КНР Сі Цзіньпіна з його постійно стриманого виразу обличчя.

Як Китай і Росія різняться у методах впливу

Основні відмінності у підходах:

1. Китай переважно ширить свій вплив через економіку — експорт товарів, технологій, логістику і фінанси;
2. Росія ж, розплачуючись за обмежені економічні ресурси, робить ставку на пропаганду та інформаційні кампанії.

Захід, у свою чергу, намагається протистояти цим викликам через:

• детальні розслідування та аналітику;
• побудову спільнот і інформаційне просвітництво;
• розробку цифрових платформ на кшталт VPN;
• підтримку демократії через інвестиції у критично важливі інструменти;
• публічну дипломатію, експортний контроль і санкції.

Проблеми глобальної співпраці та підтримки

Ефективність цих заходів значною мірою залежить від розвиненості і фінансування громадянського суспільства, яке значно послабло після 2016 року і припинення масштабного підтримання з боку США. Відновлення і посилення таких структур є однією з ключових задач на майбутнє, адже саме вони можуть протистояти нинішнім викликам авторитарного впливу.

Окрім цього, можна помітити небезпеку поступового запозичення окремими західними країнами авторитарних практик. За даними Carnegie Endowment for International Peace, в період 2000–2025 років китайські навчальні програми відвідали поліцейські зі 138 країн, зокрема й зі Західної Європи. Хоча частина тренінгів для європейців залишалась поверхневою, їх довготривалий вплив не варто недооцінювати.

Україна на перехресті світових викликів

Президент Володимир Зеленський підкреслив у своїх виступах, що Китай — це стратегічно важливий напрямок зовнішньої політики України. Водночас Тайвань активно налагоджує партнерство з Україною, зокрема у сферах національної стійкості й оборони. У березні в Тайбеї пройшла Taiwan Civil Defence Convention, однак співпраця триває не лише на дипломатичному рівні, а й через обмін цінним досвідом.

Таким чином, сьогодні Україні недостатньо лише протистояти викликам із боку Росії. Вкрай важливо розуміти глобальну конструкцію авторитаризму — від економічних до інформаційних механізмів, які об’єднують Москву і Пекін. Ці знання потрібно ефективно застосовувати в діалозі із західними партнерами, щоб зберегти та посилити міжнародну підтримку.

Війна з Росією стає лише одним із фронтів ширшого глобального протистояння між авторитаризмом і демократією. Україна має не просто вижити, а й стати дієвим учасником у боротьбі, яка ще далека від завершення.