Росія спрямовуватиме ключову пропаганду на посилення євроскептицизму, — Тихий

Росія зосереджує пропаганду на євроскептицизмі: як це впливає на Україну та Європу

Російська Федерація планує посилити свої інформаційні атаки, програючи в передачі проросійських меседжів, натомість акцентуючи пропаганду через євроскептичні настрої. Важливий нюанс у тому, що ці наративи будуть походити не від явно проросійських джерел, а від голосів, що виглядатимуть українськими й навіть патріотичними. Саме такий висновок озвучив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час презентації звіту «Поза межами поля бою: Інформаційна війна Росії проти європейського майбутнього України».

Особливості російських інформаційних операцій

За словами Георгія Тихого, дії РФ в інформаційному полі мають суттєві відмінності залежно від цільової аудиторії:

• В Україні проросійські меседжі навряд чи отримають популярність найближче десятиліття.
• Натомість зростатиме євроскептицизм та антиамериканські настрої, які Москва має намір використовувати для послаблення євроінтеграційних прагнень.

Це означає, що замість відкритої пропаганди від Росії, маніпуляції будуть маскуватись під «українські» переконання, які посіють сумніви серед громадськості.

Поглиблення суперечок із сусідами

Окрім цього, РФ націлена скористатися наявними протиріччями у відносинах України з близькими європейськими державами, щоб загострити внутрішні розбіжності і послабити міжнародну підтримку. Георгій Тихий навів приклад із Польщею:

1. Росія інвестуватиме ресурси у розповсюдження ворожих міжнародних стереотипів.
2. З’явиться інформація, що польська сторона нібито демонструє вороже ставлення до українців, і навпаки.
3. Зокрема можуть постраждати професійні групи, як фермери, на яких впливатимуть через спеціальні кампанії.

Тому експерт закликає бути пильними і своєчасно викривати такі інформаційні операції.

Реакція медіаекспертів та громадськості

Під час презентації звіту Наталія Лигачова, керівниця «Детектора медіа», підтвердила, що стратегії російської пропаганди ефективні саме серед громадян пострадянських країн. Проте, нинішній рівень євроскептицизму серед українців є поки що відносно низьким, що вимагає активних кроків для протидії його розповсюдженню.

Моніторинг інформаційного простору: масштаби викликів

Звіт Центру протидії дезінформації (ЦПД) та Європейської служби зовнішніх дій (ЄСЗД) вказує на масштабні виклики у протистоянні інформаційній агресії:

• З травня 2025-го по січень 2026 року було зафіксовано понад 244 тисячі публікацій щодо теми вступу України до ЄС.
• Загальна кількість переглядів цих матеріалів сягнула 1,39 мільярда.
• 2660 джерел демонстрували скоординовані дії, штучне посилення резонансу та синхронізоване просування певних меседжів.

Це свідчить про продумані та злагоджені зусилля з боку Росії у сфері інформаційного впливу.

Основні проросійські наративи

Заступниця керівника ЦПД Анаїт Хоперія виділила ключові тези, які активно поширюються пропагандистами:

1. ЄС нібито затягує конфлікт, щоб послабити Росію через війну в Україні.
2. Держави-члени Європейського Союзу намагаються розколоти Україну.
3. Євроінтеграція подається як інструмент зовнішнього управління Україною.
4. Україна “не сумісна” з цінностями ЄС.

Хоча ці меседжі часто суперечать одне одному, вони мають єдину мету — підривати довіру суспільства до європейського майбутнього країни.

Інструменти протидії та співпраця

Для боротьбі з такими інформаційними викликами ЦПД та партнери використовують різноманітні стратегії:

• Обмін інформацією між державними і громадськими структурами.
• Підвищення рівня стратегічних комунікацій.
• Співпраця з технологічними гігантами, серед яких TikTok, Google, Meta.

Варто також відзначити важливість міжнародних санкцій як інструменту тиску на Росію.

Проактивна комунікаційна стратегія

Георгій Тихий підкреслив, що ефективна протидія інформаційним атакам — це безперервний і комплексний процес, який включає:

• Розвиток медіаграмотності громадян.
• Широке застосування фактчекінгу.
• Правове регулювання інформаційного простору.
• Активне промотування офіційної позиції та власних наративів.

Нова стратегія МЗС України, яку було нещодавно ухвалено, акцентує увагу саме на проактивній взаємодії в інформаційному полі.

Аналогія між інформаційною війною та бойовими діями

Керівник Центру протидії дезінформації, офіцер Сил оборони Андрій Коваленко наголосив, що у відбитті інформаційної агресії використовуються подібні тактичні підходи, які застосовують і на полі бою:

1. Українські сили активно тиснуть на російську інфраструктуру, змушуючи супротивника реагувати.
2. Так само держави-партнери мають виробляти свої меседжі, працюючи всередині російського інформаційного простору.
3. Важливо тримати супротивника в обороні, щоб він не міг просувати свої наративи.

Таким чином формується новий фронт боротьби, де інформаційна міць стає критичною для успіху.

Залучення спецслужб до аналітичної роботи

У презентації також взяли участь представники Служби безпеки України та Головного управління розвідки Міністерства оборони, що свідчить про високий рівень координації зусиль різних державних органів у протистоянні інформаційній війні.

Фото надані організаторами заходу