Мінкульт на «турбошвидкості»: чим запам’ятався старт 2026 року
Перші шість місяців 2026-го стали справжнім викликом і водночас плідним періодом для Міністерства культури України. В умовах стрімких змін державна культурна політика отримала новий імпульс, а ряд масштабних ініціатив став предметом суспільної уваги. Які ключові моменти варто відмітити — у цьому розгорнутому огляді.
«Тисячовесна» — амбітний культурний проєкт на 4 мільярди гривень
Одним із найпомітніших та наймасштабніших кроків Міністерства культури в першому півріччі стало започаткування програми «Тисячовесна». Ця програма, яку курує Президент України Володимир Зеленський спільно з Офісом Президента, має безпрецедентний бюджет — 4 млрд грн. Мета проста, але амбіційна: збільшити обсяг виробництва культурного контенту зі знаковим українським сенсом та розширити його доступність для широкої аудиторії.
Ось що варто знати про «Тисячовесну»:
- 4 з 7 напрямків програми – аудіовізуальний сектор, який отримав близько 75% загального бюджету;
- програма сфокусована на створенні культурного продукту, а не лише на реформуванні інституцій;
- строгі строки подачі заявок і оцінювання викликали низку суперечок у культурній спільноті;
- на конкурс надійшло понад 2600 заявок, з бюджету запитано у 4,8 рази більше.
Відбір експертів, технічний фільтр і етап пітчингів із короткими презентаціями (10 хвилин на проєкт і 5 хвилин на запитання) підкреслюють стислість і насиченість процесу. З 12 по 16 серпня відбудуться пітчинги в Івано-Франківську, після чого оголосять остаточний список переможців.
Стратегія культури 2030: кроки до системних змін
«Тисячовесна» — це лише частина великої стратегії, яка охоплює всі сфери культурного життя. Зокрема, продовжується розвиток Українського фонду культурної спадщини (УФКС), запуск якого відбувся восени минулого року. У лютому відбулося призначення виконавчої директорки фонду — мисткині Олександри Ковальчук, яка має значний досвід роботи в музейній сфері та реалізації міжнародних проєктів.
Значним кроком стала і постанова Кабміну про обов’язкову евакуацію музейних цінностей із 50-кілометрової зони бойових дій. Вона вводить:
- систему черговості евакуації залежно від вартості та ризику;
- чіткий розподіл зон відповідальності між Мінкультом, обласними військовими адміністраціями (ОВА) та музеями;
- встановлення меж для розміщення евакуйованих предметів — не ближче 75 км від фронту.
Водночас є виклики, які ще потребують уваги: брак спеціалізованих сховищ, відсутність достатнього персоналу для евакуації та прискорені строки. Окремо Мінкульт запровадив електронний державний реєстр нерухомих пам’яток, що має стати важливим інструментом у системному захисті культурної спадщини.
Керування мережею культурних закладів: від зарплат до призначень
Управління культурними установами — ще один критично важливий напрямок. Катастрофічно низькі зарплати працівників галузі вимагали негайного перегляду. Міністринка кулури Тетяна Бережна представила план реформування у дві стадії:
- з 1 січня 2027 року зарплати у більшості категорій працівників збільшаться на 40-70%;
- запровадження нової тарифної моделі «грейд + стимулювальна частина», яка враховуватиме рівень відповідальності та професійні досягнення.
Окрім цього, відбулися відомі кадрові призначення:
- повернення Максима Остапенка на посаду керівника Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра»;
- призначення мисткині Алевтини Кахідзе директоркою Київського художнього ліцею імені Шевченка;
- Вадима Яценка — головою хору імені Верьовки;
- викликала суперечки ситуація з Ігорем Гладуном на посаді гендиректора Довженко-Центру.
У цьому останньому випадку стало зрозуміло, наскільки важливими залишаються конкурси при призначенні керівників держустанов, аби уникати конфліктів і підриву довіри.
Інші важливі події й заходи
Крім згаданих ініціатив, Міністерство активно працювало над нормативними документами, зокрема над законом про меценатство, який ухвалили в грудні 2025 року. Реалізовано ряд міжнародних культурних проєктів, включно з потужною присутністю України на Венеційській бієнале та механізмом санкцій проти учасників російського павільйону.
Також в команді Міністерства відбулися кілька важливих змін у керівництві, зокрема:
- підвищення Івана Вербицького до першого заступника міністерки;
- призначення Євгена Лавра та Тетяни Філевської новими заступниками;
- формування найбільшої за кількістю заступників команди за всю історію Мінкульту.
Центральна команда тепер має значно ширші ресурси для роботи над різноплановими завданнями.
Робота в умовах «турборежиму»
Півріччя 2026-го для Мінкульту стало часом високої інтенсивності, коли багато завдань доводилося вирішувати дуже швидко. З одного боку, це свідчення активності та готовності до змін, з іншого — виклик зберегти якість і стратегічну спрямованість роботи. Важливо також відзначити суттєве поліпшення прозорості та комунікації, що надає громадськості більше інформації і впевненості у діяльності міністерства.
Попереду ще багато питань і нерозв’язаних проблем, але вже наразі видно, що культура в Україні стає пріоритетом, який здатен рухатися вперед, навіть у складних обставинах.
Фото: ukrinform.ua
