Телеграм слугує платформою для проросійських меседжів, а тікток сприяє їх розповсюдженню — дослідження ЦЕДЕМ

Як Telegram став стартовою точкою для проросійської дезінформації, а TikTok — майданчиком її масштабування

Аналітики Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) вивчили понад 10 тисяч дописів у Telegram і TikTok, щоб зрозуміти, як наративи російської пропаганди перетікають між соцмережами, трансформуються та потрапляють до різних аудиторій.

Кросплатформна міграція дезінформації: що і як дослідили

Протягом вересня–грудня 2025 року експерти використали сучасні інструменти штучного інтелекту компанії LetsData разом з ручною перевіркою, щоб простежити динаміку поширення проросійських меседжів. Вони виявили, що Telegram слугує наче стартовим майданчиком для «посіву» певних ідей, а TikTok потім активно їх поширює і підсилює емоційно за допомогою відео, коментарів і специфічних хештегів.

Механізм роботи дезінформаційних потоків: приклади з життя

У Telegram наче створюють грунт для майбутніх хвиль маніпулятивних заяв. Ось кілька ключових прикладів:

• Заява голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Івана Тимочка про можливе залучення жінок до служби була вирвана з контексту й подана як мобілізація на бойові позиції, що спричинило серію схожих маніпулятивних публікацій.
• Відеоконтент і коментарі у TikTok швидко підняли цю тему, сповнюючи її емоційною вагою і гіперболами.
• Заява ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про потенційне закінчення війни на певних умовах поширилась через Telegram і також широко підхопилася в TikTok, де автори додавали власні акценти за допомогою хештегів, як-от #перемога, #переговори тощо.
• Інформація про побиття поліціянта військовими у Одеській області, спочатку не спотворена у Telegram, в TikTok набула ознак маніпуляції з натяками на корупцію і висміювання правоохоронців.

Мовна специфіка в різних соцмережах

Цікаво, що мовний розподіл контенту суттєво відрізняється залежно від платформи. У Telegram українська та російська мови були представлені приблизно порівну, тоді як в TikTok значно домінує українська. Це може свідчити про різні аудиторії та стратегії просування інформації на цих платформах.

Типи дезінформації, з якими працюють маніпулятори

Аналітики підкреслюють, що дезінформація далеко не завжди є повною вигадкою:

1. Малінформація — це справжні факти, але подані без контексту або ж з перекрученням, які потрапляють у медійний простір задля створення неправильного враження.
2. Такі публікації часто супроводжуються емоційним забарвленням, перебільшеннями, які мають на меті викликати дискусії, емоційне напруження і підбурювання аудиторії.
3. Користувачі, уже підсаджені на «гачок» емоцій, починають самостійно генерувати і поширювати деструктивний контент з нав’язаною ідеологією.

Як алгоритми обходять перевірку й модерацію

Telegram і TikTok застосовують різні підходи до модерації, що дає можливість проросійським наративам ефективно знаходити свою аудиторію. У Telegram — за рахунок швидкого поширення повідомлень і відсутності жорстких правил, а в TikTok — через так звані «вірусні» відео з емоційним контентом і підбір хештегів, що розширюють охоплення.

Що варто пам’ятати про інформаційний простір

Вивчення шляхів поширення проросійських меседжів показує, що маніпуляції на кросплатформному рівні — це продумана стратегія. Вона працює завдяки:

• поєднанню різних форматів подачі інформації — від текстових повідомлень до яскравих відео;
• різноманіттю мовних варіантів;
• використанню емоційного впливу і соціальних механізмів поширення контенту.

Усе це допомагає проросійській дезінформації проникати до різних аудиторій, залишаючись непоміченою або анонімною для алгоритмів модерації та користувачів, які українську інформаційну безпеку цінують найбільше.

Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням у повному тексті публікації.