Фігурант справи НАБУ вимагає спростування інформації через суд
Колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих, підозрюваний у кримінальному провадженні Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), подав позов до Печерського районного суду Києва. Позивач звернувся з вимогою до видання ZN.UA та журналістки Інни Ведернікової спростувати інформацію, опубліковану в розслідуванні «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів» та в низці подальших статей.
Підстави та вимоги позивача
Борзих наполягає на визнанні недостовірними відомостей про нього, зокрема стосовно публікації його імені як підозрюваного до того, як обвинувальний вирок набере законної сили. Окрім цього, позивач вимагає відшкодувати судові витрати майже у розмірі 800 тисяч гривень, з яких близько 300 тисяч спрямовані на оплату правової допомоги.
Реакція редакції та підтримка з боку адвокатів
Юристи ZN.UA звернулися до НАБУ, яке підтвердило, що Дмитро Борзих дійсно має статус підозрюваного у кримінальному процесі. Представник видання, адвокат Євген Воробйов, охарактеризував цей позов як потенційно стратегічний — спрямований на придушення свободи слова через судові та матеріальні перепони.
Суть кримінальної справи
НАБУ раніше офіційно повідомило про підозру трьом адвокатам компанії «Гарантія ваших прав», серед яких є Борзих. Згідно зі слідством, ці особи отримали несанкціонований доступ до даних більш ніж 100 кримінальних проваджень, включно з приблизно 30 справами НАБУ, що стосуються топкорупції. Ця інформація була викладена в розслідуванні ZN.UA та викликала резонанс у суспільстві.
Юридичні нюанси публікації імені підозрюваного
В Україні питання публікації імені підозрюваного регулюється частиною 4 статті 296 Цивільного кодексу, що дозволяє це лише за згодою особи до винесення обвинувального вироку. У 2025 році Верховний Суд України підтвердив суто буквальне тлумачення цієї норми, обмежуючи ЗМІ у праві називати підозрюваних без їхньої згоди.
Однак ця практика суттєво відрізняється від європейського підходу, де пріоритетом є свобода слова та публічний інтерес, а також контроль суспільства над процесом розслідування топкорупції. Для України, яка бореться за незалежність і вступ до ЄС, різниця у підходах має велике значення.
Що стоїть на кону?
- Обмеження в публікації імен фігурантів корупційних справ може перекрити суспільству доступ до ключової інформації.
- Відсутність прозорості дасть змогу уникати відповідальності тим, хто причетний до зловживань у сфері влади.
- Подібні обмеження формують небезпечний прецедент, який впливає не лише на одне ЗМІ, а й на всю медіа-спільноту та громадянське суспільство.
Редакція ZN.UA планує відстоювати свою позицію в суді, наголошуючи, що право називати важливі суспільні факти та імена — це не просто професійна функція журналістів, а також гарантія для людей знати правду.
Дата першого слухання
Перший розгляд справи за позовом Дмитра Борзих заплановано на 10 серпня. Важливо слідкувати за розвитком подій, адже цей випадок має ширше значення для медиапростору та свободи слова в Україні.
