Анонімність онлайн-атаки проти Олени Мудрої ускладнює притягнення винних до відповідальності — адвокат розповідає
Нещодавня скоординована онлайн-атака на закарпатську журналістку Олену Мудру відзначилася своєю особливістю: позов, що поданий захистом, не спрямований проти конкретної особи. Це суттєво ускладнює притягнення організаторів до відповідальності через анонімність вебсайтів, які поширювали недостовірну інформацію.
Чому притягнути до відповідальності складно?
Адвокат Юрій Мельник пояснив журналістам видання «Еспресо», що відсутність ідентифікованого відповідача фактично блокує традиційний юридичний захист. Натомість він та команда вирішили скористатися інструментом, який дозволяє оскаржити інформацію в окремому судовому провадженні. Мета – визнати поширені факти недостовірними.
За словами Юрія Мельника, особливість такого позову полягає в тому, що він не націлений на конкретну людину:
- немає відповідача;
- є лише заявниця й питання про встановлення юридичного факту;
- споріднена практика для протидії анонімним атакам широко застосовується в подібних справах.
Такий підхід допоможе отримати офіційний документ, що засвідчує фейковість інформації, поширеної проти журналістки. Завдяки цьому Олена Мудра зможе у подальшому юридично протистояти наклепам.
Обставини та перебіг подій
Олена Мудра неодноразово ставала об’єктом інформаційних нападок. Зокрема, 23 червня відбулася нова хвиля маніпуляцій зі звинуваченнями в її нібито співпраці з російськими структурами, участі в «синдикаті псевдоекологів» та блокуванні розвитку зеленої енергетики на Закарпатті. Джерелами таких нападок стали сайти «Новини України — From-UA» і Bagnet.
27 червня журналістка офіційно звернулася в поліцію зі скаргою на перешкоджання професійній діяльності та порушення права на приватність. Невдовзі, 14 липня, у фейсбуці з’явилося відео із застосуванням штучно згенерованого персонажа «Маріка Федірка» про скасоване «екологічне ЛГБТ-віче» на полонині Руна. Крім Мудрої, у матеріалі звинуватили також активісток Оксану Станкевич-Волосянчук і Наталію Вишневську.
Як розслідувала поліція і що виявили журналісти
Правоохоронці в липні 2025 року розпочали провадження через анонімне звернення від персонажа «Маріка Федірка», який звинувачував заявниць у розкраданні грантових коштів. Однак уже у лютому 2026 року журналісти NGL.media встановили, що Марік Федірко — це вигаданий персонаж. Офіс за наданою адресою в Києві існує, але громадської організації «ЛГБТ Актив Україна» насправді не існує.
Згодом, у травні 2026 року, поліція закрила кримінальне провадження, оцінивши відсутність ознак злочину в дійсності.
Подальші кроки у захисті прав
Наприкінці липня 2026 року Виноградівський районний суд Закарпаття відкрив провадження за позовом Олени Мудрої про визнання недостовірною інформації, яку проти неї поширили в ході онлайн-атаки. Це — важливий юридичний крок, що може стати прикладом боротьби зі зловживаннями в інформаційному просторі.
Труднощі протидії онлайн-залякуванню
Юрист також зазначає, що зіштовхуватися з ланцюгом цькувань та залякування в соцмережах дуже складно через обмеженість швидких і дієвих юридичних методів реагування. Ось ключові виклики, з якими стикаються жертви таких атак:
- Відсутність ідентифікації організаторів;
- Схованість за анонімними платформами;
- Постійний характер кібератак.
Цей випадок з Оленою Мудрою підкреслює, наскільки важливо розвивати сучасні правові механізми захисту медіа та окремих журналістів від маніпуляцій і дезінформації.
Фото: Олена Мудра / Facebook
