Запровадження кримінальної відповідальності за «пропаганду УПА» у Польщі може спричинити самоцензуру серед учасників обговорення, — УІНП

Криміналізація пропаганди УПА у Польщі: загрози для науковців і діалогу між країнами

Законодавчий виклик: що планує Польща?

У Польщі готують закон, що передбачає кримінальну відповідальність за публічне просування ідеології ОУН та УПА. Втім, цей крок викликає занепокоєння серед українських науковців і експертів із національної пам’яті. Працівники Українського інституту національної пам’яті (УІНП) наголошують, що закон мусить розмежовувати три важливі речі: пропаганду, мову ворожнечі та добросовісне наукове дослідження.

Без чіткого визначення ризикують запровадити обмеження, які призведуть до самоцензури дослідників і послаблять участь українських експертів у публічних дискусіях у Польщі.

Небезпеки нечіткого законодавства

УІНП висловлює стурбованість, що розпливчасті формулювання у законі можуть мати серйозні наслідки:

• обмеження свободи дослідницької праці;
• посилення політизації історичних фактів;
• підвищення ризику самоцензури серед науковців.

Крім того, інститут підкреслює: засудження злочинів проти цивільних не повинно автоматично блокувати ретельне вивчення історії визвольного руху в Україні.

Втручання в українсько-польські відносини: політичні наслідки

Криміналізація пропаганди УПА відбувається на фоні складних дипломатичних стосунків між Києвом і Варшавою. Особливо загострення виникло після того, як польський президент Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла через присвоєння українському спецпідрозділу імені «Героїв УПА».

Відповіддю стали заяви провідних українських посадовців:

1. очільник Офісу президента Кирило Буданов;
2. міністр закордонних справ Андрій Сибіга;
3. посол України у Польщі Василь Боднар — усі вони повідомили про наміри повернути польські нагороди;

Потім до цього долучилися колишні президенти України — Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко.

Ситуація всередині Польщі та зовнішній вплив

Конфлікт загострив не лише двосторонні відносини, а й внутрішню атмосферу в польському суспільстві, де зросли антиукраїнські настрої. Одночасно активізувалися російські ботоферми, які підігрівали розкол між країнами, посилюючи дезінформацію та взаємне непорозуміння.

Важливість ясності у підходах до історії

Українські та польські дослідники потребують простору для відкритого й неупередженого діалогу про складне минуле, без загроз кримінального переслідування за наукові пошуки. Важливо зберегти баланс між пам’яттю про трагічні події і вільним вивченням історії визвольних рухів.

Фото: polskieradio.pl