Мелітопольська журналістка Ірина Левченко потрапила до донецького СІЗО: що відомо про її долю
Російські окупанти перевезли мелітопольську журналістку Ірину Левченко до слідчого ізолятора в тимчасово окупованому Донецьку. Цю інформацію підтвердила Національна спілка журналістів України (НСЖУ) завдяки листу від сестри Ірини — Олени Руденко.
Перевезення та стан здоров’я журналістки
Раніше Ірина повідомляла близьким, що її планують транспортувати з Краснодара до Ростова-на-Дону. Втім, за словами сестри, наразі невідомо, чи була вона в Ростові та чому врешті її етапували до донецького СІЗО.
Оскільки Ірину забрали опівночі без жодного попередження, вона не мала змоги підготуватися до переїзду. Попри це, дорогу жінка витримала добре. Щодо її самопочуття, то вона рідко інформує про стан здоров’я, але скаржиться на проблему з зубами та випадіння волосся.
Юридичний процес та затримки
Через постійні пересування Ірина Левченко пропустила одне з судових засідань. Фігурантка справи підозрюється у шпигунстві, інкримінованому їй ще у січні 2024 року.
«Ми розраховували, що суд у Ростові стане завершальним етапом. Та поки що — ні вироку, ні суду», — поділилася Олена Руденко.
Основні факти про перебування Ірини Левченко у полоні:
- Чоловік журналістки був звільнений у серпні 2024 року.
- Ірину тримали у Мелітополі, а з липня 2025 відомо про її знаходження в донецькому СІЗО.
- Наприкінці 2025 року її етапували до Сімферополя в Криму, а у червні 2026 — до Краснодарського слідчого ізолятора.
Заяви міжнародних організацій
У травні 2026 року організація «Репортери без кордонів» звернулася з вимогою про негайне, безумовне звільнення Ірини Левченко, якій на той момент було вже 64 роки і яка перебувала у російському ув’язненні понад три роки.
Що чекає далі?
На сьогодні доля Ірини Левченко залишається невідомою. Сім’я та колеги тримаються надії, що їй вдасться витримати всі випробування і найближчим часом справедливість переможе.
- Важливим кроком стане проведення справедливого судового розгляду.
- Підтримка міжнародних правозахисних організацій допомагає привернути увагу до її справи.
- Не варто забувати і про моральну підтримку зі сторони спільноти вільних журналістів та небайдужих людей.
Фото: «Репортери без кордонів»
