МЗС схвалило нову стратегію комунікацій на період 2026-2030 років

МЗС затвердило нову комунікаційну стратегію на 2026-2030 роки: інновації у зовнішній політиці

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга офіційно запровадив оновлену Комунікаційну стратегію Міністерства закордонних справ на період 2026–2030 років. Про це повідомив речник МЗС Георгій Тихий на власній сторінці у Facebook, підкреслюючи унікальність бачення та практичного впровадження такої концепції у державних та дипломатичних комунікаціях.

Основні характеристики нової стратегії

Документ поділений на 14 розділів та містить два додаткові додатки, які повністю відповідають актуальним викликам воєнного часу. Як зазначив Георгій Тихий, головна ідея зосереджена на розділі «Утримання ініціативи у когнітивній війні». В ньому описані такі ключові підходи:

• концентрація та розсіювання комунікаційних сигналів;
• застосування емоційної складової у повідомленнях;
• асиметричні дії в інформаційному полі;
• оптимізація заголовків та протидія провокаційним заголовкам («бейтам»).

Речник МЗС наголосив, що ця стратегія є наступальною, а не оборонною, адже перемога у когнітивній війні залежить від активного просування власних ідей і нарративів, а не лише від пасивного захисту.

Відкритість і взаємодія: нові підходи у комунікаціях

Серед інновацій – поняття Комунікаційної спільноти МЗС, яка значно ширша за офіційні канали та включає різні верстви населення і соціальні групи. Зокрема, до неї входять:

1. громадянське суспільство;
2. фахові експерти;
3. ветерани;
4. подружжя дипломатів;
5. народні депутати;
6. українські діаспори;
7. національні та міжнародні інформаційні агентства і платформи, серед яких «Укрінформ», Freedom, United24 Media, Ukraine.ua;
8. Центр стратегічних комунікацій.

Також стратегія закріплює міжвідомчу координацію, де МЗС виступає провідним центром у зовнішній комунікації. Особлива увага приділяється плануванню, моніторингу й аналізу ефективності комунікаційних заходів.

Нова «медіа»-політика: прозорість і довіра

Вперше документ окремо висвітлює взаємодію з медіа — як українськими, так і іноземними журналістами. Це включає принципи відкритості та формування довготривалих партнерських відносин, що реалізуються за допомогою:

• брифінгів;
• прес-турів;
• етичних норм спілкування з журналістами.

За словами Георгія Тихого, такі положення дозволяють закріпити практики, які вже успішно застосовуються щоденно і забезпечують ефективність комунікації у сфері дипломатії.

Заборони й новаторства: від протидії пропаганді до використання ШІ

Комунікаційна стратегія чітко забороняє взаємодію з пропагандистськими ресурсами Росії та її союзників. Разом з тим, передбачено формати співпраці з незалежними іноземними медіа, які працюють у відповідних регіонах.

Особливий акцент зроблено на можливостях застосування штучного інтелекту в дипломатичних комунікаціях. Водночас, заборонено використовувати штучно створені зображення війни у будь-яких інформаційних матеріалах від МЗС і диппредставництв. Цей блок під назвою «Цифрова дипломатія» містить:

• рекомендації щодо цифрових візуальних комунікацій;
• посібники із соціальних мереж і створення контенту;
• інструкції зі виробництва текстових і відеоматеріалів.

Сильний бренд України у комунікаціях

Стратегія підкреслює важливість створення та закріплення бренду українських дипломатичних комунікацій. Йдеться про систематизацію унікальних навичок і підходів, які здобуті в умовах війни і не мають аналогів в інших країнах.

Ці здобутки розглядаються як додаткова вартість України та потенційні «експортні» продукти, що допоможуть країні зміцнити свій голос у світі та уникнути втрати авторства над власним досвідом.

Кризова комунікація та регіональні особливості

Модель були оновлена, зокрема уточнені алгоритми і часові межі реагування на кризові ситуації. Крім цього, стратегія прямо пов’язує роботу із регіональними комунікаційними стратегіями для Африки, Латинської Америки та АСЕАН.

Такий підхід обумовлений потребою індивідуального налаштування роботи з цільовими аудиторіями, що забезпечить максимальну ефективність і вплив зовнішньої політики України.

Голос України має звучати голосно

Головне завдання, окреслене у стратегії, — це зміцнення впізнаваності і присутності України в усіх глобальних інформаційних просторах. Це особливо актуально для протидії ворожій пропаганді, підтримки ініціатив у сфері когнітивної війни та просування національних інтересів.

Документ доступний для ознайомлення за офіційним посиланням, що допоможе іншим державним та комунікаційним командам використовувати напрацьовані в МЗС підходи у своїй роботі.

Фото: Георгій Тихий / Facebook