- МЗС презентує оновлену комунікаційну стратегію на 2026–2030 роки: нові підходи та цифрові інновації
- Основні цілі та ідеї стратегії
- Розширена комунікаційна спільнота
- Відкритість та довіра: новий формат роботи з медіа
- Жорсткі позиції щодо пропаганди та інновації у цифровій дипломатії
- Формування унікального бренду українських комунікацій
- Розширений блок кризових комунікацій
- Фокус на регіональні стратегії та світову увагу
МЗС презентує оновлену комунікаційну стратегію на 2026–2030 роки: нові підходи та цифрові інновації
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга офіційно затвердив оновлену Комунікаційну стратегію МЗС на період 2026–2030 років. Про це повідомив речник відомства Георгій Тихий на своїй сторінці у Facebook. Цей документ не лише окреслює бачення майбутніх комунікацій, а й служить практичним посібником для дипломатичних та державних комунікацій в Україні та за її межами.
Основні цілі та ідеї стратегії
Стратегія складається з 14 розділів та двох додатків, адаптованих до сучасних воєнних реалій. Головний меседж — утримання ініціативи у когнітивній війні. Це означає не просто захист від ворогів, а активне просування власного порядку денного. Важливими складовими стратегії стали:
- концентрація та різноманітність сигналів;
- емоційна комунікація;
- асиметричні підходи;
- оптимізація заголовків і протидія «бейтам»;
- наступальний характер комунікацій, спрямований на проникнення до свідомості аудиторії.
Розширена комунікаційна спільнота
Важливою новинкою стало введення поняття комунікаційної спільноти МЗС. В ній задіяні не лише офіційні канали, а й широке коло учасників:
- громадянське суспільство;
- професійні спільноти;
- ветерани та родини дипломатів;
- народні депутати;
- українські громади за кордоном;
- іномовлення;
- національні інформаційні агентства;
- мультиплатформи як United24 Media і Ukraine.ua;
- співпраця з Центром стратегічних комунікацій.
Це нововведення активізує ефективність зовнішньої комунікації та міжвідомчу координацію під егідою МЗС.
Відкритість та довіра: новий формат роботи з медіа
Особливу увагу в стратегії приділено співпраці з журналістами. Вперше чітко прописані принципи відкритості та етичної взаємодії, які включають:
- прозорість в інформаційній політиці;
- формати співпраці від брифінгів до прес-турів;
- етичні норми комунікації з представниками медіа;
Це має зміцнити довіру та розширити можливості для якісного висвітлення українських дипломатичних ініціатив.
Жорсткі позиції щодо пропаганди та інновації у цифровій дипломатії
Стратегія категорично забороняє будь-яку співпрацю з російськими пропагандистськими ресурсами та їхніх спільниками, водночас відкриваючи двері для роботи з незалежними іноземними медіа у складних географічних регіонах.
Важливим блоком документа є цифрова дипломатія. В ній докладно описані можливості використання штучного інтелекту, проте заборонено застосовувати згенеровані зображення, що стосуються війни. Окрім того, стратегію супроводжують посібники з цифрового візуального контенту, адміністрування соцмереж, створення якісних текстових і відеоматеріалів.
Формування унікального бренду українських комунікацій
Документ підкреслює важливість створення впізнаваного бренду української дипломатичної комунікації. Цей бренд — не просто ноу-хау, а унікальний продукт війни, який має стати експортним інструментом державного діалогу. Мета — закріпити за Україною додану вартість комунікаційних підходів, уникаючи їх використання іншими країнами чи організаціями.
Розширений блок кризових комунікацій
Окремо врегульовані алгоритми і принципи кризової комунікації із визначенням часових меж і рівнів реагування. Це дозволить оперативно та ефективно відповідати на непередбачувані виклики у сучасних умовах.
Фокус на регіональні стратегії та світову увагу
Стратегія безпосередньо інтегрує три регіональні комунікаційні концепції, які орієнтовані на Африку, Латинську Америку та Асоціацію держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Стандарти роботи з цими аудиторіями враховують потребу у персоналізованих підходах для ефективного залучення та взаємодії.
Очільник МЗС наголошує, що головним завданням є забезпечення сильного голосу України у світі, утримання постійної уваги до нашої держави на глобальній арені, а також протидія інформаційним атакам. Стратегія пропонує чіткі орієнтири для реалізації цих амбітних цілей.
Ознайомитись із повним текстом Комунікаційної стратегії МЗС 2026–2030 можна за офіційним посиланням.
Фото: Георгій Тихий / Facebook
