Нацполіція відмовилася розкривати інформацію про заяву журналістів «Бабеля» щодо погроз
Національна поліція відмовила у наданні відомостей про реєстрацію заяви журналістів видання «Бабель», які повідомляли про погрози з боку військовослужбовця полку «Скеля» Миколи Хархана. Відмову в Нацполіції пояснили необхідністю захисту персональних даних та відсутністю документів, що підтверджують дозвіл журналістів на розголошення інформації про їхнє звернення.
Офіційний запит та відповідь Нацполіції
14 липня «Детектор медіа» звернувся до Нацполіції з офіційним запитом, щоб з’ясувати, чи зареєстровано заяву журналістів, чи внесені відповідні дані до ЄРДР, за якою статтею і на якому етапі перебуває розслідування. 21 липня поліція надіслала відповідь із відмовою розголошувати цю інформацію.
У листі послалися на частину другу статті 14 Закону України «Про захист персональних даних»: розголошення інформації про фізичну особу без її згоди можливе лише у випадках, визначених законом, і тільки за умов необхідності задля національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.
«Враховуючи це, і з огляду на те, що від вас не надано документів із згодою осіб, щодо яких йде мова, розголошення інформації про надходження до поліції заяв та результати їх розгляду є неможливими», — йдеться у відповіді Нацполіції.
Крім того, правоохоронці нагадали, що у межах своїх повноважень інформацію про кримінальні правопорушення, дотримуючись вимог Кримінального процесуального кодексу та Закону про захист персональних даних, надає Офіс Генерального прокурора.
Реакція штурмового полку «Скеля»
У самому полку «Скеля» заявили, що журналісти надто узагальнюють події, зводячи історію підрозділу до окремих трагічних випадків. Там підкреслюють, що більшість смертей, про які писали медіа, сталася вже в лікарні чи дорогою до неї і була пов’язана з особливостями стану здоров’я мобілізованих.
Інцидент із військовослужбовцем Миколою Харханом
25 червня боєць 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Микола Хархан, відомий під позивним «Киянин», опублікував відеозвернення, у якому образливо назвав авторку розслідування «журнашлюхою» та «медіакілеркою». Він також звинуватив редакцію у співпраці з Росією і пригрозив, що «винні мають відповідати».
У відповідь редакція «Бабеля» пообіцяла звернутися до поліції через погрози.
Суперечливі дії ДБР
9 липня «Бабель» повідомив, що Державне бюро розслідувань відмовило у реєстрації заяви журналісток щодо погроз. Водночас 8 липня голова ДБР Олексій Сухачов запевнив у інтерв’ю «Інтерфакс-Україна», що провадження начебто зареєстровано.
Звернувшись із заявою від головної редакторки Катерини Коберник і журналістки Катерини Лихогляд, ДБР не внесло її до ЄРДР і перенаправило звернення до Нацполіції. Через відсутність реакції від правоохоронців на заяву про погрози, редакція подала скаргу на бездіяльність слідчого.
Ключові моменти справи
- 14 липня – офіційний запит «Детектора медіа» до Нацполіції про стан заяви журналістів;
- 21 липня – відмова Нацполіції розголошувати інформацію, посилаючись на захист персональних даних;
- 25 червня – відеозвернення військовослужбовця Хархана із образами та погрозами;
- 9 липня – заяви редакції про відмову ДБР у реєстрації справи;
- подальше перенаправлення заяви від ДБР до поліції та скарга журналістів на бездіяльність слідчого.
Фото: Сергій Нужненко / «Радіо Свобода»
