Як війна вплинула на бізнес кулінарної майстрині: історія пані Руамтот
До початку війни пані Руамтот, яка вже 20 років готує знаменитий сом там — зелений папайовий салат, користувалася величезним попитом. Замовлення вона приймала ще до того, як встигала розкласти свій торговий прилавок. Особливо пік відвідувань припадав на обідню перерву, коли офісні працівники часто чекали по 30 хвилин, щоб скуштувати її страву.
Як змінилися реалії бізнесу
Сьогодні ситуація кардинально інша — саме пані Руамтот тепер мусить чекати на клієнтів. “Все дуже погано. Бізнес майже зупинився”, — чесно зізнається 62-річна власниця закладу.
Хоча витрати на продукти зросли приблизно на 30%, вона поки не наважується підвищувати ціни, бо боїться втратити навіть тих небагатьох покупців, що залишилися.
Відчутний спад кількості клієнтів пояснює тим, що люди зараз живуть дуже ощадливо, адже все навколо подорожчало.
Як це впливає на прибутки
Пані Руамтот пережила зменшення доходів більше ніж удвічі — тепер її щоденний прибуток складає близько 1000 батів (приблизно 30 доларів). Вона вагається, скільки ще зможе так працювати.
Під час розмов із іншими продавцями їжі у неї сформувалося чітке усвідомлення: її проблеми — не поодинокі.
Загальна картина серед місцевих підприємців
За словами пані Руамтот, схожі труднощі відчувають всі, хто займається вуличною їжею:
- Клієнтів стає все менше;
- Витрати на продукти постійно ростуть;
- Прибуток падає, що ставить під сумнів життєздатність бізнесу.
Ця ситуація змушує багатьох з них серйозно задуматися про майбутнє своєї справи.
Читати про пані Руамтот дуже сумно. Я пам’ятаю, як у нас були свої постійні продавці вуличної їжі, і їхні салати завжди забирали все швидко. Зараз бачу, як ціни ростуть, а людей менше. Скільки разів хотів допомогти, але самому теж не вистачає. Страшно, що такі традиції можуть зникнути через війну і економічні труднощі. Хочеться сподіватися, що все налагодиться.