Як торгові війни вдарили по медовій галузі Канади: історія бджолярів із Альберти
Несподівані удари для пасічників центральної Альберти
У самому серці центральної Альберти, де найсильніші за століття дощі довго тримали бджіл пасивними, пасічник Майк деЖонг вже готувався до скромного врожаю меду. Власник ферми Busy Bee Farm Ltd., яка має близько 20 тисяч вуликів і є однією з найбільших у регіоні, зіткнувся з подвійними труднощами.
Напередодні президент США Дональд Трамп запровадив 50-відсоткові тарифи на мед та ще сотні канадських товарів після краху торгових переговорів 21 серпня. Американський лідер назвав це покаранням Канади за дискримінацію американського експорту.
Як тарифи впливають на бджолярство і сільське господарство
Мед виробляє близько 175 мільйонів доларів на рік у Канаді – це не найбільша агропродукція, але важлива ланка сільського господарства. Пасіки відіграють ключову роль у запиленні люцерни, конюшини та багатомільярдного ринку каноли.
На жаль, майже 70% канадського експорту меду йде до США, хоча американський імпортного меду лише на 2% складається з продукції Канади, що робить тарифи на мед дивним і болючим ударом для місцевих бджолярів.
Наслідки торгівельного конфлікту для пасідників і громад
- Труднощі з продажем та перевезенням меду через кордон;
- Підвищення цін на необхідні матеріали, як-от деревина для рамок, через нові 25-50% мита;
- Зниження замовлень з США у зв’язку з новими митними перепонами, що менше дозволяє підтримувати місцеві робочі місця.
Бджолярі — малі підприємці, які відчули найгостріше
Рон Грейданус із ферми Greidanus Honeybee Farm повертався з вантажем деревини, що при нових тарифах додасть йому понад 8 тисяч доларів витрат. «Мій бізнес — лише краплина дощу, але ця краплина впливає на багатьох працівників і місцевих підрядників,» — говорить він про важливість маленьких фірм у сільській спільноті.
Власниця Wild Hive Кендіс Прінс, яка торік кинула роботу інспектора через успіх у виробництві свічок із бджолиного воску, відчуває різке падіння продажів у США (з 40% до ледь однієї угоди). Це завдає шкоди не тільки бізнесу, а й усій громаді, яку вона підтримувала.
Додаткові проблеми: залежність від імпорту та ризик фальсифікату
- Канада імпортує близько 300 тисяч маток бджіл на рік, 85% яких прибуває зі США, і хоча на маток тарифи не поширюються, це ще одна вразлива ланка у їхній системі.
- Внаслідок напружених відносин між країнами припинилося традиційне співробітництво щодо боротьби з фальсифікованим медом, який часто містить рисові сиропи і навіть складає 22% імпортованої продукції в Канаді.
- Виробники та експерти попереджають про небезпеку появи неякісного меду на ринку, що ставить під сумнів захист покупців.
Від автономії до пошуку нових ринків
Майк деЖонг і Рон Грейданус розуміють, що США досі залишаються основним ринком збуту через географічну близькість, попри плани виробляти та шукати нові можливості, зокрема на Близькому Сході.
Перебудова майбутніх відносин і адаптація до нових митних вимог є складним процесом, який, на думку бджолярів, може тривати роками, але водночас вони змушені готуватися до зими і будь-яких викликів, які принесе наступний сезон.




Цікаво, а як бджолярі реагують на залежність від імпорту маток бджіл зі США? Чи є у них плани з вирощування власних маток? Бо з такими тарифами і ситуацією, це може стати критично важливим для виживання їхніх бізнесів. Справді не зрозуміло, як цю проблему можуть вирішити, особливо коли 85% маток імпортується.
Ці тарифи на мед дійсно можуть вдарити по кишенях звичайних людей. Якщо виробники меду з Альберти, як Майк деЖонг, відчувають збитки, це може позначитися на цінах на мед у магазинах. А якщо часом буде менше якісного меду через імпорт підробок, то покупці можуть отримати зовсім не те, що очікують. Тож економічні рішення політиків впливають прямо на наші покупці.
Страшно дивитися, як ці тарифи вдаряють по бджолярству. Слухав про Майка деЖонга з його 20 тисячами вуликів — він же кормить багато людей у своїй спільноті. А тепер через 50-відсоткові тарифи його бізнес під загрозою. І що буде далі, якщо мед стане дорожчим, а якість – гіршою? Можливо, варто звернути увагу на локальне виробництво та підтримувати своїх.