Україна пропонує Росії та Білорусі обміняти журналістку Інну Кардаш на полонених
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими заявив про готовність України до обміну, в якому може взяти участь білоруська журналістка Інна Кардаш, яку звинувачують у шпигунстві. Проте, як зазначив очільник секретаріату штабу Богдан Охріменко, російська та білоруська влада поки що не квапляться забирати своїх громадян.
Пропозиція обміну: ключові деталі
Україна неодноразово інформувала Росію та Білорусь про своє бажання повернути полонених шляхом переговорів й обмінів. Особливу увагу приділяють саме тим особам, які підозрюються у шпигунстві або мають судимості за відповідними кримінальними статтями.
У травні 2026 року білоруська сторона зверталась із проханням включити Інну Кардаш до списків для обміну. Однак конкретних кроків у цьому напрямку так і не було зроблено, і наразі не спостерігається активності з боку росіян та білорусів.
Хто така Інна Кардаш і чому вона під слідством?
- У 2020 році журналістку направили до України з цілями агентурної діяльності.
- Спочатку вона співпрацювала з підсанкційним каналом “112”, а згодом влаштувалася до інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна”.
- Під час великої війни Росії проти України отримала інструктаж у одній із країн Європейського Союзу.
За даними слідства, Кардаш мала збирати інформацію про білорусів і росіян, які воюють на боці України, а також налагоджувати зв’язки з китайськими дипломатами і передавати дані кураторам із КДБ. Працюючи у Координаційному штабі з питань військовополонених, вона фотографувала конфіденційні документи й пересилала їх на батьківщину.
Юридична відповідальність та ухвали суду
Служба безпеки України повідомила Інні Кардаш про підозру за частиною 1 статті 114 Кримінального кодексу, що передбачає шпигунство. Залежно від рішення суду їй загрожує до 15 років ув’язнення із конфіскацією майна.
У січні 2026 року Шевченківський районний суд Києва заарештував її без права внесення застави. Пізніше апеляційний суд столиці відхилив скаргу на цей арешт, а кримінальна справа офіційно передана до суду на розгляд у липні 2026-го.
Затягування з боку Росії та Білорусі
Богдан Охріменко підкреслив, що обидві країни, Росія та Білорусь, отримали відповідні пропозиції щодо обміну, проте не демонструють зацікавленості у поверненні своїх громадян, які визнані в Україні шпигунами.
- Відсутність дій підтверджується офіційною статистикою державного проєкту «Хочу бути зі своїми».
- Мінімальна активність зі сторони інших задіяних держав свідчить про складність нинішньої політичної ситуації.
- Україна лишається відкритою до переговорів і шукає способи повернення людей додому.
Такий розвиток подій демонструє, наскільки складним є механізм взаємного обміну, особливо коли мова йде про підозрюваних у шпигунстві.
Фото:
Фейсбук Інни Кардаш
