Чому українським медіа складно впроваджувати штучний інтелект
В Україні медіасфера лише робить перші кроки у застосуванні штучного інтелекту (ШІ). Причини, через які ШІ не набув широкого розповсюдження, — це насамперед нестача фінансів та компетенцій. Саме такі висновки стали результатом дослідження Media Development Foundation під назвою «Штучний інтелект в українських медіа: інтеграція, виклики та потреби сектору».
Сучасне використання ШІ в українських редакціях
Завдяки аналітичному відділу MDF Research Lab стало відомо, що більшість редакцій користуються штучним інтелектом, щоб прискорити рутинні процеси та знизити навантаження на журналістські колективи. Проте поки що не розглядають ШІ як інструмент для радикальних змін у роботі чи бізнес-моделях.
Найпопулярнішими є універсальні платформи, як-от ChatGPT, Claude або Gemini, оскільки вони доступні й прості у використанні.
Основні напрямки застосування ШІ
- Обробка текстів — головний фронт роботи із ШІ. Це включає коректуру, створення заголовків, перефразування та редакторське доопрацювання матеріалів. За даними дослідження, 85% редакцій застосовують ШІ саме для цих цілей.
- Візуальний контент. Тут ШІ працює менш активно: приблизно половина редакцій користується ним для створення ілюстрацій.
- Відеовиробництво. Переважно ШІ застосовують до технічних завдань, як монтаж або автоматичне накладання субтитрів, хоча це ще доволі обмежений сегмент.
Аналітика аудиторії, фактчекінг та організація командної роботи залишається сферою досить рідкого застосування ШІ в українських медіа.
Проблеми, що гальмують впровадження ШІ
Хоча інтерес до штучного інтелекту зростає — 57% редакцій вже обговорюють його використання як важливу перспективу, більшість із них не мають системної стратегії та планування.
Документованою політикою користується всього 27,5% редакцій, а визначити відповідального за напрямок ШІ можуть лише 22,5% медіа. Здебільшого ці функції виконує головний редактор одночасно з іншими обов’язками.
Основні бар’єри на шляху до широкого впровадження ШІ
- Фінанси. 60% медіа відчувають нестачу коштів на платні підписки та професійні інструменти. Окремий бюджет на ШІ мають лише 42% редакцій, і найчастіше це мінімальні суми.
- Недостатність знань. 55% редакцій заявляють про брак умінь і досвіду, особливо в частині роботи з промптами та можливостями сучасних інструментів. Навчання здебільшого відбувається власноруч, через експерименти.
- Інфраструктурні труднощі. Багато редакцій змушені працювати на застарілому обладнанні, з обмеженою кількістю ліцензій для робочих програм (Office, Adobe, Notion, Trello, Slack тощо) і навіть переживають перебої з електропостачанням через війну. Це суттєво ускладнює масштабування і впровадження ШІ.
Етичні виклики і насторога медіа
Редакції усвідомлюють, що надмірне використання штучного інтелекту може поставити під загрозу якість журналістських навичок, послабити критичне мислення та навіть знизити довіру аудиторії до медіаконтенту. Проте чітких внутрішніх правил для маркування контенту, створеного за допомогою ШІ, або контролю за його використанням поки що бракує.
Кореляція між досвідом і рівнем інтеграції
З’ясовано, що видання, які працюють із штучним інтелектом уже один-два роки, застосовують ці технології значно ширше і системніше. Тож час і досвід — важливі фактори для успішної інтеграції ШІ у медіапроцеси.
Фото: Pixabay
