«Тисячовесна»: Чи поглине новий культурний проєкт інші інституції України?
В Івано-Франківську триває фінальний етап масштабної культурної ініціативи «Тисячовесна», на яку держава виділила понад 4 мільярди гривень для створення контенту. Переможці конкурсу визначатимуться наприкінці тижня на основі оцінок експертів. Першочергово підтримають проєкти з найбільшою кількістю балів, а якщо кошти дозволять — також ті, що набрали менше, але мають перспективи. Офіційне оголошення відбудеться 16 серпня.
Президент України Володимир Зеленський у своєму виступі 13 серпня підтвердив, що ініціатива стане щорічною. Її вплив, за його словами, буде помітним через 5–10 років. Паралельно йде обговорення подальшого фінансування та розвитку проєкту в рамках державної культурної політики. Нижче — ключові моменти дискусії, що відбулася під час завершального етапу «Тисячовесни».
Потенційні загрози для інших культурних інституцій
Учасники дискусії, зокрема представники Міністерства культури та Офісу Президента, позитивно оцінили старт проєкту «Тисячовесна». Заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська поділилася своїм захопленням від того, що в Україні є команди, здатні втілювати амбітні проєкти: «Щорічна культурна ініціатива, яку уявляв президент, спершу здавалася навіть космічною й дуже складною для реалізації».
Водночас голова Комітету Верховної Ради з гуманітарної політики Микита Потураєв розповів, що особисто не бере участі у пітчингах «Тисячовесни», бо не хоче створювати враження упередженості. Але він цінує створене проєктом спільноту творчих людей з усієї України: «Цей конкурс дав можливість задумуватися масштабнішими категоріями навіть серед тих, хто раніше не міг долучитися через фінансові обмеження».
Разом з тим, Микита Потураєв попереджає про ризики домінування «Тисячовесни» у культурній сфері:
- Ініціатива може «поглинути» інші культурні організації, перетворившись на монополіста;
- Гроші пріоритетно спрямовуються саме туди, натомість інші інституції опиняються без фінансової підтримки;
- Необхідно знайти баланс і інтегрувати «Тисячовесну» як об’єднуючий культурний проєкт, а не заміну іншим.
Під час обговорення було зазначено, що наразі культурні інституції співпрацюють із «Тисячовесною» на різних рівнях, але вони мають стати частиною цілісної системи. В Комітеті Верховної Ради обіцяють сприяти збалансованому бюджету, що однаково враховуватиме потреби всіх учасників культурної сфери.
Питання юридичного оформлення проєкту
Олена Ковальська підкреслила, що для довгострокового успіху «Тисячовесна» має отримати чіткий юридичний статус. Це дозволить:
- Надати проєкту офіційне місце в системі державного управління;
- Синхронізувати ініціативу з чинним законодавством, зокрема з новим законом про кінематографію;
- Закріпити програму документально так, як це зроблено з Шевченківською премією.
За словами заступниці голови Офісу Президента, над цим працюють утворені команди із Кремля, уряду і парламенту, аби зберегти головні ідеї ініціативи в юридичних та бюрократичних процедурах.
Фінансування культури: виклики і шанси
Міністерка культури України Тетяна Бережна вважає, що окрім запуску масштабного проєкту, важливо зберегти існуючі культурні інституції. Вона нагадала:
- «Тисячовесна» — це відповідь на потребу у власному українському контенті в умовах інформаційної війни;
- Поточний бюджет Міністерства культури (близько 14 млрд грн) значно менший, ніж у інших гуманітарних відомств;
- Попит на підтримку проектів у «Тисячовесні» сягає щонайменше 16 млрд грн, тож важливо знайти ресурси для задоволення цього запиту.
Вона підкреслила, що головна проблема зараз — нестача коштів, і розраховує на перегляд бюджетних пріоритетів у найближчі роки.
Ключові виклики та пріоритети розвитку
Окрім фінансів, міністерка наголосила на кількох стратегічних напрямках:
- Видимість української культури на світовій арені: культурний продукт має бути експортно зорієнтованим та поширюватися за кордоном;
- Розвиток творчих кадрів: підвищення зарплат і створення нових робочих місць для людей, які продукують ідеї;
- Охорона культурних цінностей: захист від атак, як-от підпали складах з книг у Харкові, щоб зберегти спадщину для майбутніх поколінь.
Загальну підтримку цим думкам висловила і Олена Ковальська, додавши, що важливо модернізувати менеджмент у культурних організаціях та робити акцент на залученні молоді. Микита Потураєв своєю чергою підкреслив, що головне завдання — зберегти і збільшити фінансування культури в державному бюджеті.
