Чи з’їсть проєкт «Тисячовесна» інші культурні ініціативи України?
В Івано-Франківську триває заключний етап масштабної культурної програми «Тисячовесна», на яку держава спрямувала 4 мільярди гривень для створення унікального контенту. Уже наприкінці тижня мають оголосити переможців, які отримають фінансування відповідно до рейтингу експертних оцінок проєктів. Якщо залишаться кошти, будуть підтримані й інші заявки, а офіційні результати підбиття підсумків очікуються 16 серпня.
Президент Володимир Зеленський 13 серпня оголосив, що ініціатива «Тисячовесна» стане щорічною, а її вплив на культурну сферу відчутним вже за 5—10 років. Обговорення подальшого розвитку проєкту аніж на заходах за участю профільних організацій викликало жвавий інтерес серед учасників — зокрема, під час дискусії «Пріоритети державної культурної політики». Нижче — ключові ідеї з цієї розмови.
Можливі ризики масштабної ініціативи
Представники Міністерства культури та Офісу Президента висловлюють задоволення першим результатам «Тисячовесни». Олена Ковальська, заступниця керівника Офісу Президента, відзначила, що реалізація такого амбітного проєкту була немов космос: «Рік тому, коли президент малював концепт конкурсу і фінального заходу, здавалося, що це щось неймовірне і надскладне втілити».
Водночас, Микита Потураєв, голова гуманітарного комітету Верховної Ради, відверто зізнався: «На пітчинги «Тисячовесни» я не ходжу — бо часто чутно слово “підтримка” і з’являються підозри ». Втім, він позитивно оцінив нетворкінг та спільноту, яку об’єднала ініціатива. За його словами, проєкт дозволив творчим людям мислити ширше ніж до початку війни й дав можливість подавати ідеї, що раніше не вписувалися в рамки інших конкурсів через фінансові обмеження.
Але також є потенційна загроза: «Проєкт «Тисячовесна» може “з’їсти” все інше, що не є нею. І тоді ми опинимося на роздоріжжі — або “Тисячовесна” домінуватиме, або збережеться різноманітність культурних інституцій», — попередив Потураєв.
Він додає, що нині бюджетні ресурси йдуть пріоритетно «Тисячовесні», і це викликає занепокоєння серед інших культурних структур. «Що таке інші інституції робитимуть без фінансування? Цьогоріч це відчутно, але вони все ж повноцінно працюють. Важливо, щоби в бюджеті наступного року існувала балансована система, де “Тисячовесна” виступатиме інтегральним, а не замінним проєктом», — наголосив він.
Основні думки про співпрацю інституцій із «Тисячовесною»
- Зараз культурні інституції діють поза «Тисячовесною», співпрацюючи на різних рівнях.
- Потрібно інтегрувати їх у структуру проєкту, щоб зробити його головним щорічним заходом, що об’єднує різні сфери культури.
- Водночас культура не має існувати заради однієї ініціативи.
- Парламентський комітет має підтримувати формування збалансованого фінансування між інституціями і проєктом.
Юридичний статус «Тисячовесни»
Олена Ковальська наголошує на важливості не тільки довгостроковості ініціативи, але й надання їй офіційного юридичного статусу. Це дозволить краще синхронізувати проєкт із чинним законодавством, наприклад, із законом про кінематографію. На її думку, «Тисячовесна» має отримати рівень значущості, подібної до Шевченківської премії, яка працює вже понад 65 років.
Статус проєкту потрібно закріпити документами Кабінету Міністрів і законами, аби зберегти початкові сенси, які вклав у нього президент, не втрачаючи їх у бюрократичних процесах. Ця робота ведеться у тісній співпраці між парламентом, міністерствами та Офісом президента.
Фінансування культури: виклики і потреби
Віцепрем’єрка з гуманітарних питань та міністерка культури Тетяна Бережна акцентує увагу на збереженні існуючих культурних інституцій і необхідності збільшення їхніх бюджетів. Вона відзначає, що «Тисячовесна» — це швидка, яскрава відповідь на потребу створення українського контенту як засобу протидії російській інформаційній агресії.
За словами Пані Тетяни, поточний бюджет Міністерства культури становить близько 14 мільярдів гривень, тоді як, наприклад, Міністерство освіти має 300 мільярдів. Попит на фінансову підтримку «Тисячовесни» реально сягає приблизно 16 мільярдів, і це викликає гостре питання про дуже необхідне розширення ресурсів для культури.
Основні виклики, які озвучує міністерка:
- Недостатність фінансування культурних установ.
- Необхідність підвищення заробітної платні і створення нових робочих місць у креативній сфері.
- Підвищення експортного потенціалу українського культурного продукту.
Вона також згадала про російські удари по складам з книгами у Харкові, що підкреслює важливість захисту культури у широкому сенсі.
Пріоритети розвитку культури та культурної дипломатії
Олена Ковальська додала, що важливо приділяти увагу культурній дипломатії й модернізації менеджменту культурних організацій. Вона також виокремила роботу з молоддю і дітьми як один із ключових напрямків розвитку.
Микита Потураєв сформував головний пріоритет ухвалення бюджету так: «Найголовніше зараз — відстояти фінансування культури».
Фото: Антон Ткаченко
Матеріал підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та фінансування Норвезького агентства з розвитку співпраці (NORAD).
