Юлія Мостова: «Журналістика — це пошук правди, яку приховують від людей»

Юлія Мостова: “Журналістика — це розвідка, яка вимагає відкривати те, що приховують від суспільства”

Інтерв’ю головної редакторки «Дзеркала тижня» до 35-річчя Незалежності України — про зміни в медіа, історію журналістики та виклики сьогодення.

Перспективи журналістики крізь роки незалежності

Юлія Мостова — одна з найвпливовіших постатей української політичної журналістики. Її досвід починається майже одночасно із здобуттям Україною Незалежності. Вона і сьогодні є візитівкою «Дзеркала тижня» з 1995 року, видання, яке завжди характеризувалося авторською, іноді суб’єктивною журналістикою з відкритою позицією.

До 35-річчя незалежності журналістка розповіла про карколомний шлях розвитку українських медіа, як вони відображали ключові події держави, а також поділилась особистими спогадами та думками про майбутнє.

Журналістика 1990-х: народження в умовах свободи і швидкості

Початок 90-х — це час, коли зерна сучасної української журналістики було посіяно в умовах кардинальних змін і нового розуміння свободи слова. Для Юлії Мостової ці роки були наповнені шаленою швидкістю роботи та адаптацією до міжнародних стандартів медіа, особливо співпраці з провідними світовими інформаційними агентствами.

Журналісти того періоду працювали в екстремальних умовах, часто без мобільних телефонів, переконуючи себе та читачів у важливості достовірної інформації й оперативного реагування.

• Вони диктували матеріали буквально на ходу;
• Користувалися стаціонарними телефонами і довідками з номерів;
• Формували перші журналістські зв’язки на рівні Кабміну, парламенту, президентської адміністрації.

Як виглядала робота тоді?

У Верховній Раді навіть стояли телефонні будки, де журналісти могли безпосередньо зв’язатися з депутатами чи чиновниками. Це давало унікальну можливість отримувати ексклюзивні коментарі, які іноді ставали легендами.

Головні медіапроєкти, що змінювали країну

За 35 років сформувалися кілька хвиль журналістських ініціатив і видань, які фактично впливали на долю України. Серед них варто відзначити:

1. «Дзеркало тижня» — справжній інтелектуальний заповідник зі сміливими антикорупційними розслідуваннями та глибоким аналізом політичних процесів;
2. Львівська команда довкола «Post-Поступ» під керівництвом Саші Кривенка, яка долала стереотипи та продовжувала модернізувати уявлення про Україну;
3. «Українська правда» — знаковий ресурс, що, особливо після трагедії Георгія Гонгадзе, став голосом боротьби з корупцією і несправедливістю, а також майданчиком для нових політичних лідерів.

Окремо Мостова відзначає й телебачення, зокрема СТБ і «1+1», які задавали високі стандарти якісного контенту. Телемістерія Савіка Шустера, незважаючи на політичну поляризацію, була унікальним відображенням української політики й суспільного життя.

Особистості, які творили українську журналістику

У розмові згадуються багато імен, які віддали себе професії — від Галини Коробової з її безкомпромісною позицією до сучасних розслідувачів, які тримають високу планку.

Наприклад, Таня Коробова була людиною-явищем, яка радила не здаватися навіть у найважчих умовах. Вона сиділа на бетоні в Криму під час протестів, відверто висловлювалася та боролася за правду.

Відповідальність журналістів і аудиторії

Юлія Мостова підкреслює, що журналісти не можуть працювати у вакуумі — на якість медіа впливає й аудиторія, яка повинна критично оцінювати інформацію, ставити високі вимоги і підтримувати незалежні проєкти фінансово.

Видання переживають непрості часи, бо споживачі часто схильні задовольнятись заголовком або поверхневою інформацією. З іншого боку, штучний інтелект і зміна інформаційних потреб ставлять нові виклики і завдання.

Головні виклики для сучасної журналістики:

• Спрощення змісту матеріалів та домінування емоцій над фактами;
• Зменшення попиту на глибокий аналіз та аналітику;
• Зменшення кількості професійних розслідувань через фінансові та технологічні обмеження.

Якою має бути журналістика України сьогодні?

Для Мостової журналістика майбутнього повинна бути не лише сміливою, а й візіонерською. Вона має шукати людей, які здатні ставити інтелектуальні виклики, мислити стратегічно і допомагати будувати майбутнє країни.

Також необхідно, щоб медіа зберігали баланс, не перетворювавшись у майданчики для маніпуляцій і дискредитації, адже інакше країна ризикує стати лише територією без ідей, без економіки та без перспектив.

Про виклики, що стоять перед журналістами і суспільством

Поряд із славою і сенсаціями, в сучасній журналістиці залишається основне завдання — знайти правду і донести її до людей. Незважаючи на складнощі, потрібно залишатися людиною, яку поважаєш сам.

Мостова звертає увагу і на системні проблеми в Україні, такі як:

1. Деградація освіти і відсутність справжніх візіонерів у критично важливих сферах — зокрема в школи та університети;
2. Професіоналізм, що іноді зміщується, — прикладом є елементарні проблеми у побуті, які відкривають ширший пласт непрофесіоналізму;
3. Необхідність розвитку інтелектуального потенціалу й підтримки відповідальних журналістів.

Свобода слова і зміни у медіа

За три з половиною десятиліття відбулося багато змін — від сміливих експериментів із свободою слова до сучасних швидких форматів з миттєвим зворотним зв’язком.

Проте, на думку Мостової, раніше навіть нестерпні невдачі й провали лишали слід у колективній пам’яті, а сьогодні нові хвилі інформаційного потоку швидко забирають увагу аудиторії.

Приклад простого, близького до кожного прикладу зі щоденного життя — про ціну яєць під час війни — і те, як складні схеми не завжди досягають такої ж уваги.

Журналістика як інтелектуальна праця в часи змін

З технологічним проривом, зокрема зі штучним інтелектом, журналісти стикаються з новими викликами. Процес створення інформації стане більш автоматизованим, тому цінність особистої експертизи і людського фактора зростає.

Мостова наголошує на необхідності шукати нові кваліфікації та хобі — навіть у кулінарії, консервації, інакше інтелектуальні професії втратять сенс повністю.

Погляд у майбутнє: що важливо для журналістики України

Сьогодні вкрай потрібна свідома, смілива і стратегічна журналістика. Журналісти мають підтримувати розвиток суспільства, формувати середовище, де народжуються ідеї та лідери з відповідальністю за майбутнє країни.

Поєднання сили духу, розуміння політичних і соціальних процесів, а також чесність і професіоналізм — ось що тримає медіа як важливий суспільний інститут навіть у найскладніші часи.

Вітаємо Україну з Днем Незалежності та бажаємо всім журналістам і читачам міцності, натхнення і щирого бажання робити цей світ краще.

Фото: Павло Шевчук, Олексій Темченко, Дмитро Ларін, Премії Гонгадзе, архів Юлії Мостової