Прем’єра унікального документального фільму про звірства в Бучі: як відбувалося «вертикальне терор»
8 вересня у креативному просторі «Heaven Space» відбувся довгоочікуваний показ розслідувального фільму журналіста «Радіо Свобода» Дмитра Джулая – «Буча. Вертикаль терору». Ця стрічка відтворює справжні факти масових убивств мирних мешканців під час тимчасової окупації міста Буча російськими військами.
Гості події та атмосфера прем’єри
Приміщення ледве вмістило натовп глядачів: тут були і самі творці фільму, і очевидці тих жахливих подій, а також представники правоохоронних органів, що розслідують воєнні злочини в Київській області. Серед присутніх були:
- Стівен Капус – президент «Радіо Свобода», який на той час завершував свою каденцію;
- Ліза Кертіс – віцепрезидентка організації;
- Мар’яна Драч – головна редакторка українського сервісу «Радіо Свобода».
Глядачі, поглинені стрічкою, змогли зануритися у трагедії, які часто залишаються непоміченими у світових ЗМІ зараз.
Головні теми фільму
Розслідування фокусується на долі російського снайпера Артема Дементьєва, військового 234-го десантно-штурмового полку зі Пскова. Його обвинувачують у причетності до щонайменше п’яти вбивств мирних жителів Бучі та численних випадків катувань. Цікаво, що після подій у Бучі він отримав звання офіцера і чотири ордени «За мужність», але загинув улітку 2025 року в боях на території України.
Для створення картини Дмитро Джулай залучив:
- Свідчення очевидців та родичів загиблих;
- Матеріали слідчих експериментів і результати експертиз;
- Військові документи, знайдені після звільнення Бучі;
- Інформацію правоохоронців.
Це дозволило відтворити детальний ланцюг злочинів і показати системний характер терору.
Погляд автора: розкриття системи крізь долю окремої особи
Дмитро Джулай свідомо уникає спрощень, не перетворюючи фільм на історію про маніяка. Він наголошує, що Дементьєв – лише мізерна частина величезної системи, яка створила умови для масових злочинів. Пропаганда, ідеологічна обробка, заперечення української ідентичності – ось інструменти, що формували світогляд солдата.
Журналіст розповідає, як три роки розслідувань дали змогу глибше розкрити події, зазирнути у найдрібніші деталі, і виявити зв’язки між окремими злочинами.
Враження свідків та складнощі роботи
Робота з пережившими окупацію мешканцями Бучі стала найважчою частиною для автора. Їхні історії – це не просто факти, а поранена пам’ять, біль втрат і незагоєні рани. Дмитро відзначає, що такі розповіді глибоко впливають на кожного, хто їх чує й занурюється у минуле.
Обговорення фільму: правоохоронці та експерти про відповідальність
Після показу відбулося жваве обговорення за участю Дмитра Джулая, ветерана й правозахисника Максима Буткевича та начальника управління Департаменту протидії злочинам Офісу Генерального прокурора Валерія Гайдара. Основний акцент дискусії був на відповідальності:
- Максим Буткевич підкреслив, що покарання потрібні всім винним, як тим, хто віддавав накази, так і тим, хто їх виконував.
- Валерій Гайдар розповів про злагоджену роботу правоохоронних органів, які після деокупації оперативно почали розслідування і вже встановили 67 виконавців із 152 випадків смертей із вогнепальними пораненнями.
Прокурори формують ієрархію злочинної діяльності, збираючи докази й свідчення для притягнення до відповідальності не лише рядових військових, а й командирів, які знали про злочини і не зупинили їх.
Статистика трагедії у цифрах
За даними Архівного відділу Бучанської міськради:
- 554 цивільні загинули під час окупації;
- 358 особових справ розслідують правоохоронці;
- 45 випадків жорстокого поводження зафіксовано;
- Вже притягнуто до відповідальності близько десяти російських військовослужбовців.
Чому ця історія важлива для світу
Дмитро Джулай переконаний, що трагедія Бучі не має стати лише локальною темою для України. Фільм має нагадати міжнародній спільноті про масштабність та системність воєнних злочинів, що були скоєні. І допомогти зрозуміти, що за кривавими цифрами стоять долі конкретних людей — родин, сусідів, друзів.
Стрічка буде доступна для перегляду на YouTube-каналі «Радіо Свобода», тож кожен охочий матиме змогу побачити правду і нагадати собі про невимовний біль, який сталася у «тихій» Бучі.
Фото: Сергій Нужненко, «Радіо Свобода»
